В Україні прісноводні ресурси у дуже поганому стані: науковці б’ють тревогу

Новости

Прісноводні ресурси в Україні у дуже поганому стані, — заявляють у Всесвітньому фонді природи (WWF). Про це повідомляє  life.pravda.com.ua , пише agroweek.com.

Згідно з інструментом WWF Water Risk Filter, прісноводні ресурси мають позначку «високий ризик» і впевнено прямують до статусу «дуже високий ризик».

Також згідно зі звітом «Жива планета» від WWF, найбільш страждають в Україні екосистеми боліт та степової зони: площа степів за останні десятиліття скоротилася з 40% території країни до лише кількох відсотків. На Поліссі за останні 100 років було осушено понад 1 млн га боліт.

Що робити Україні, щоб зупинити тенденцію втрачати природні ресурси? WWF надає такі рекомендації:

1. Збільшити долю природних територій в Україні:

-категорично заборонити оранку заплав річок, луків та залишків степу і загалом повернути в стан природних територій (боліт, луків, степу, лісу) частину малоефективних для агровиробництва орних земель (за деякими оцінками – близько 10 млн га);

-заборонити дренаж природних територій по всій країні;

-збільшити площу земель лісового фонду (зокрема, за рахунок самосійних лісів) та перевести похідні монокультурні насадження в природні (багатовидові);

-провести масштабне відновлення природних водно-болотних угідь та торфяників, особливо на Поліссі;

-збільшити % природоохоронних територій, спираючись на загальноєвропейські цілі (до 30% території до 2030 року) та переглянути бачення та цілі існування цих територій.

2. Вже у 2021 році створити національну стратегію з біорізноманіття на найближчі 10 років, яка враховуватиме комплексні питання з моніторингу живих організмів, управління їх популяціями та дії для відновлення цінних природних комплексів.

3. Негайно ініціювати масштабне дослідження впливу хімічних речовин, що використовуються у захисті рослин, на природний світ та зменшити їх використання. Зокрема тих, що використовуються в агровиробництві та пов’язані з втратою комах-запилювачів, наприклад бджіл, від яких залежить наша продовольча безпека.

4. Запровадити моніторинг водних біологічних ресурсів та здійснювати управління над їх видобутком.

5. Створити плани дій з трансформації всіх секторів економіки для зменшення навантаження на природу. Основою може слугувати Європейський зелений курс — програма дій Європейської комісії, в центрі якої — амбіційний план переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року.

6. Запровадити дієвий план боротьби з браконьєрством

7. Забезпечити належне фінансування програм, пов’язаних із зменшення навантаження на навколишнє середовище та охороною біорізноманіття.

8. Сприяти розвитку дружніх до природи мислення та поведінки на рівні кожного українця.