Єврокомісія оприлюднила виконавчий регламент, який уточнює тарифну класифікацію арматурної сталі в межах режиму захисних заходів щодо сталі з метою усунення практик, що дозволяли обходити квоти
Про це розповідає AgroWeek
Що змінює регламент
Документ вносить коригування в систему тарифних квот (TRQ) на імпорт окремих видів металопродукції до ЄС. Наразі чинний режим охоплює 26 категорій продукції, а за обсяги імпорту понад установлені квоти застосовується додаткове мито в розмірі 25%.
За оцінками регулятора, у 2025 році частина арматурної сталі, що раніше класифікувалася під кодами CN 7214 20 00 та 7214 99 10, почала надходити до ЄС під кодом CN 7228 30 69. Потоки таких постачань різко вирізнялися за обсягами та географією походження від традиційних поставок: імпорт за кодом CN 7228 30 69 зріс приблизно на 250% у річному обчисленні й становив близько 35% від загальної річної квоти на арматуру.
Єврокомісія вказує на випадки, коли виробники незначно змінювали хімічний склад арматурного прокату з метою перекласифікації товару з позиції 7214 (нелеговані сталеві прутки) до позиції 7228 (леговані сталеві прутки), що давало можливість скористатися більшими безмитними квотами.
Нові TARIC-коди і строки застосування
Щоб уніфікувати підходи до класифікації та перекрити виявлену лазівку, ЄК запровадила уточнені TARIC-коди для продукції: 7228 30 69 11 — ребриста або деформована арматурна сталь, та 7228 30 69 99 — інші види під цією позицією. Ці коди покликані чітко відокремити арматурний прокат у межах позиції 7228 та забезпечити коректне застосування квот.
Регламент не розширює сферу дії існуючих захисних заходів і не змінює обсяги квот для відповідних категорій продукції. Набрання чинності відбулося 10 квітня 2026 року; уточнення щодо класифікації застосовуватимуться також у рамках нового режиму захисних заходів з 1 липня 2026 року.
У результаті введених змін передбачено зменшення можливостей для маніпуляцій з класифікацією продукції, що має на меті відновити рівні умови конкуренції на ринку сталевого прокату та стабілізувати розподіл квот між традиційними та новими постачальниками.