Виявлення залишків заборонених антибіотиків у партіях українських яєць, які у серпні 2025 року потрапили на полиці французьких супермаркетів Carrefour і Leclerc, перетворило звичайну торгівельну операцію на міжнародний скандал. Цей інцидент не тільки виявив недоліки у системі контролю якості вітчизняної аграрної продукції, а й поставив під загрозу подальший прогрес України в євроінтеграції, особливо у сфері безпеки харчових продуктів та ветеринарної політики.
Про це розповідає AgroWeek
Антибіотики, стандарти та європейська реакція
Залишки антибіотиків у яйцях, які французькі супермаркети реалізували у серпні, були заборонені у ЄС ще з 2006 року. Подібне порушення норм стало підставою для гострої критики з боку дев’яти країн Євросоюзу. Французька міжгалузева організація з виробництва яєць (CNPO) підтвердила факт виявлення антибіотиків та закликала владу посилити контроль над імпортом. Ситуацію активно висвітлювали національні ЗМІ, а система RASFF зафіксувала чотири випадки порушень лише за липень–серпень.
Громадськість і професійні об’єднання Франції обурені недотриманням стандартів якості та добробуту тварин. Президент CNPO Ів-Марі Боде наголосив на необхідності суворої еквівалентності стандартів, щоб припинити продаж імпортованих яєць, які не відповідають вимогам ЄС. Особливу увагу звертають на те, що українські яйця походять від курей кліткового утримання (код 3), що з 2012 року повністю заборонено європейською Директивою 1999/74. Крім того, Україна не впровадила технології овосексингу, які стали обов’язковими у Франції з 2023 року для гуманного ставлення до тварин.
«Французькі фермери, що вирощують курей, бʼють на сполох через низьку якість імпортованих з України яєць, які містять залишки антибіотиків, заборонених у Європі, але їх можна знайти в деяких супермаркетах», — повідомляє Radio France.
Міністерка сільського господарства Франції Анні Женевард назвала ситуацію «етичною проблемою» та закликала створити європейське агентство контролю, яке б забезпечувало нульову толерантність до подібних порушень у харчових продуктах. Мережа Leclerc відреагувала, вилучивши з продажу 300 тисяч яєць, визнавши випадок поодиноким. Проте реакція інших європейських країн була стрімкою: Німеччина, Бельгія, Угорщина, Польща та інші закликали посилити контроль за імпортом яєць з України. Болгарія навіть звернулася з проханням призупинити ввезення через низькі ціни і ризики для місцевого ринку.
Системні проблеми та наслідки для євроінтеграції
Випадок з антибіотиками в яйцях не перший у історії українського експорту. У 2016 році Ізраїль тимчасово призупинив імпорт українських яєць через виявлення сальмонели, що обернулося масовим отруєнням і навіть смертю. Ці інциденти підривають довіру до українських продуктів на зовнішніх ринках. В ЄС додатково занепокоєні тим, що жодна українська птахофабрика не відповідає вимогам щодо гуманності утримання птиці, а впровадження сучасних стандартів відстає від графіку.
Ще однією важливою вимогою для доступу на ринок ЄС є впровадження системи овосексингу, що дозволяє визначати стать ембріона до вилуплення й уникати масового знищення півників. В Україні такі технології лише починають впроваджувати, і це викликає зауваження з боку європейських партнерів.
Головний аргумент французької сторони — відсутність ефективного лабораторного контролю в Україні. Тестування на антибіотики, здійснене французькими лабораторіями з використанням методу ELISA, виявило залишки речовин у мікродозах, що є неприпустимим згідно з Регламентом ЄС 470/2009. Французи ставлять логічне запитання: чому їхні державні органи знаходять сліди антибіотиків, а українські — ні?
Європейські країни дедалі частіше висловлюють невдоволення «пільговим» імпортом агропродукції з України, зважаючи на нездатність гарантувати якість продукції. Яєчний скандал виник у найвідповідальніший момент — напередодні скринінгу 12-го кейсу переговорів про членство України в ЄС, що передбачає гармонізацію політики безпеки харчових продуктів, ветеринарних і фітосанітарних заходів. Без реальних змін, впровадження сучасних стандартів та посилення контролю питання євроінтеграції може суттєво загальмуватися.
Скандал із яйцями не є підставою для зупинки переговорів щодо вступу України до ЄС, однак він може уповільнити їх та спричинити впровадження додаткових умов для української сторони. У відповідь Україна розробляє дорожню карту адаптації аграрного законодавства, що включає посилення контролю за залишками ветеринарних препаратів, реєстрацію виробників і вдосконалення маркування продукції. Від того, наскільки переконливо українська сторона зможе продемонструвати безпечність своєї продукції, залежить подальша перспектива євроінтеграції та експорт аграрної продукції до ЄС.