Українські випускники шкіл та їхні батьки часто помиляються при виборі майбутньої професії, орієнтуючись на популярність, високу заробітну плату чи бажання родичів, а не на власні здібності та інтереси.
Про це розповідає AgroWeek
Популярні спеціальності з низьким попитом на ринку праці
Заступник міністра освіти і науки Михайло Вінницький у своєму інтерв’ю зазначив, що більшість абітурієнтів у 17 років ще не визначилися з майбутньою професією. Через це вони обирають спеціальності, які здаються перспективними, але насправді мають обмежені можливості для працевлаштування після закінчення навчання.
— Вступати на право, менеджмент, фінанси — це, мабуть, не найвиваженіше рішення, зважаючи на кількість вакансій на ринку праці для випускників за цими спеціальностями, — наголосив Вінницький.
У цьому ж переліку серед малоперспективних напрямків він назвав журналістику та всі галузі, пов’язані з бізнес-адмініструванням. Попит на випускників цих спеціальностей перевищує кількість реальних робочих місць, створюючи ситуацію, коли молоді фахівці часто залишаються без роботи у своїй сфері.
Зміни у вартості навчання та роль держави
Для вирішення цієї проблеми держава запровадила механізм «індикативної собівартості». Це призвело до значного підвищення вартості навчання на найбільш популярних, але малоперспективних спеціальностях. Цей крок має стимулювати абітурієнтів ретельніше аналізувати свої професійні вподобання і враховувати реальний стан ринку праці при виборі майбутньої професії.
Відтак, експерти радять випускникам шкіл та їхнім батькам приділяти більше уваги індивідуальним схильностям, потенціалу та реальним можливостям працевлаштування, щоб зробити свідомий і обґрунтований вибір професії.