Як вмирає маленьке село Нова Воля на Волині: демографічна криза та занепад

Село із 13 мешканців, або Як вимирає село на Волині

Село Нова Воля, яке входить до складу Сереховичівської громади, залишається найменшим населеним пунктом у Старовижівському районі Волинської області. Станом на травень 2025 року тут зареєстровано лише 13 осіб, з яких на постійній основі проживає вісім людей пенсійного віку. Дітей шкільного чи дошкільного віку у селі немає, що свідчить про глибоку демографічну кризу.

Про це розповідає AgroWeek

Історія та географічне розташування Нової Волі

За історичними даними, у 1906 році село мало назву Божеволя і було частиною Несухоїзької волості Ковельського повіту Волинської губернії. В ту пору в селі нараховувалось 30 дворів та 190 мешканців. Згідно перепису 2001 року тут проживали 54 людини. Село розташоване між населеними пунктами Сереховичі та Шкроби, а відстань до адміністративного центру громади Сереховичів становить лише десять хвилин автомобілем. До обласного центру – понад 100 кілометрів.

Соціальна інфраструктура та життя мешканців

Сучасна Нова Воля не має жодного магазину, медпункту чи школи. Навіть святкування дня села до повномасштабної війни відбувалося у дворі однієї з місцевих жительок, що підкреслює відсутність громадських просторів. Село складається з однієї вулиці з будинками, більшість із яких стоять порожніми через від’їзд або смерть колишніх мешканців.

«Хочеться вірити, що Богом забутий куточок волянської землі ще задзвенить дитячими голосами, гуркотом тракторів та стане завидним місцем для проживання», – писали у 2018 році на сайті Сереховичівської громади, коли розповідали про святкування дня села Нова Воля.

Автобусного сполучення з Новою Волею немає, а до будівлі колишнього фельдшерсько-акушерського пункту вже не дістатися через зарості. Єдине, що нагадує про медпункт, – табличка з написом. Усі нині мешканці Нової Волі – люди старшого віку, і їх забезпечення продуктами, ліками чи іншими необхідними речами відбувається за підтримки родичів та старости Синівського старостинського округу Руслани Гочачко. Відсутність молоді та дітей, а також критична інфраструктурна ізоляція свідчать про подальшу депопуляцію села.