У водойму-охолоджувач Хмельницької атомної електростанції цьогоріч випустили 70 тисяч товстолобів, 21 тисячу білих амурів та 6 тисяч коропів. Середня вага рибопосадкового матеріалу склала 25 грамів.
Про це розповідає AgroWeek
Значення зариблення для функціонування водойми
Щорічне поповнення водойми рослиноїдними видами риб є важливим для підтримки ефективної роботи циркуляційних систем охолодження електростанції. Завдяки таким заходам знижується біологічне обростання та заростання водойм, адже ці види риб споживають надмірну водну рослинність, що створює біологічні перешкоди для експлуатації гідротехнічних об’єктів.
«Загалом, згідно з режимом СТРГ, протягом місяця акваторію водойми-охолоджувача Хмельницької АЕС планується поповнити 102 тис. білих товстолобів, 78 тис. молюскофагів і 22 тис. білих амурів».
Екологічна роль основних вселених видів
Білий амур є ефективним фітофагом, який допомагає контролювати розростання водної рослинності. Це дозволяє зменшити ризики заростання мілководних ділянок, замулення берегів та виникнення застійних зон. Товстолоб, який живиться фітопланктоном, відіграє ключову роль у стримуванні «цвітіння» води, що негативно впливає на її якість і може призводити до масової загибелі риби. Короп, мешкаючи на дні, сприяє аерації донних відкладів і підтримці біохімічних процесів у прибережній зоні.
Такі заходи із зариблення водойм уже продемонстрували свою ефективність на інших водних об’єктах, зокрема у Кременчуцькому водосховищі, де нещодавно провели найбільше зариблення.