Україна офіційно стала учасницею Угоди про відкрите море (BBNJ Agreement), яку підписав міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. Це рішення відкриває новий етап для нашої держави у сфері захисту океанічних екосистем та сталого використання морських ресурсів у міжнародних водах.
Про це розповідає AgroWeek
Міжнародна співпраця та екологічні ініціативи
Приєднання до Угоди про відкрите море є важливим кроком для підтримки європейського курсу України та зміцнення дипломатичних відносин із ключовими партнерами, серед яких особливу роль відіграє Франція. Документ дозволяє країні впливати на глобальні рішення щодо збереження морського середовища, а також сприяє досягненню цілей Конвенції про охорону біологічного різноманіття. Головна мета цієї Конвенції – зберегти 30% територій і океанів до 2030 року, що відповідає і Паризькій кліматичній угоді, зокрема у частині поглинання вуглецю морськими екосистемами (Blue Carbon).
Підписання Угоди відкриває додаткові можливості для наукових досліджень, розвитку економіки та впровадження інноваційних рішень у сфері сталого використання морських ресурсів. У документі також зазначено важливість звернення уваги світової спільноти на негативний екологічний вплив, який чинить росія на довкілля Криму та Чорного моря.
“Приєднання до Угоди про відкрите море – чітка демонстрація готовності України виконувати міжнародні зобов’язання та брати участь у формуванні глобальної політики охорони океанів разом з нашими міжнародними партнерами попри те, що наша держава не має виходу до відкритого океану”.
Угода про відкрите море: перспективи та деталі
Протягом 120 днів з моменту підписання всі країни повинні завершити ратифікацію Угоди, після чого документ набуває чинності. Станом на вересень 2025 року Угоду вже підписали 140 держав, з яких 54 ратифікували її у своїх національних законодавствах.
Угода про відкрите море, ухвалена у 2023 році, є третьою імплементаційною угодою в межах Конвенції ООН з морського права (UNCLOS). Її ключова мета – впровадження єдиних світових правил для охорони біорізноманіття у міжнародних водах, що охоплюють дві третини Світового океану.
Документ передбачає створення морських природоохоронних територій, впровадження оцінки впливу на довкілля, справедливий доступ до генетичних ресурсів океану, а також підтримку наукових досліджень і передачу сучасних технологій.