У 2025 році багато країн активізували роботу над впровадженням власних вуглецевих ринків та удосконаленням існуючих механізмів скорочення викидів парникових газів. Це відбувається на тлі наближення остаточного запуску європейського механізму CBAM та прагнення виконати національні кліматичні цілі. Держави створюють умови, щоб вуглецеві платежі залишалися в країні-експортері, а не надходили до Європейського Союзу, а також розвивають можливості для торгівлі вуглецевими кредитами на світових ринках.
Про це розповідає AgroWeek
Китай, В’єтнам, Сербія: нові етапи вуглецевої політики
Восени китайська влада повідомила про масштабне розширення національного ринку вуглецевих квот – запуск тестових систем для сталеливарної, алюмінієвої та цементної промисловості. Наразі ведеться підготовка до приєднання хімічної, нафтохімічної, авіаційної та паперової галузей, щоб до 2027 року охопити всі основні промислові джерела викидів.
В’єтнам з червня 2025 року офіційно стартував із пілотним проєктом схеми торгівлі викидами. Виробники сталі, цементу та теплової енергії повинні купувати дозволи на викиди CO2 для кожної одиниці продукції. Перший етап охопить близько 50% усіх викидів країни та триватиме до 2029 року. Згодом до схеми приєднають інші галузі, а підприємства зможуть компенсувати до 30% своїх викидів за рахунок купівлі кредитів із низьковуглецевих проєктів.
Сербія із 2026 року впроваджує національні вуглецеві податки. З 1 січня набирають чинності закони про податки на викиди парникових газів і на імпорт вуглецевоємної продукції. Розмір збору становитиме €4 за тонну CO2. Перший податок стосуватиметься основних промислових забруднювачів, які повинні отримати ліцензії на викиди. Другий — застосовуватиметься до імпортерів сталі, цементу, добрив та алюмінію, якщо річний обсяг ввезення перевищує п’ять тонн.
Індія, Норвегія, Тайвань, Туреччина та Бразилія: ключові анонси
У жовтні уряд Індії визначив остаточні цільові показники для перших чотирьох галузей, охоплених національною Схемою торгівлі вуглецевими кредитами (CCTS). Це важливий крок до запуску внутрішнього вуглецевого ринку, який планують розпочати у 2026 році. Паралельно навесні були затверджені вісім методологій для внутрішнього добровільного ринку.
“Нова схема охопить майже 50% загальних викидів вуглецю у країні протягом першого етапу, який триватиме до 2029 року. Потім її поширять на інші сектори. Схема серед іншого дає можливість фірмам компенсувати до 30% викидів, купуючи кредити з низьковуглецевих проєктів всередині країни або за кордоном”.
Норвегія планує з 2027 року впровадити власний механізм транскордонного вуглецевого коригування. Мета — забезпечити справедливе ціноутворення на викиди парникових газів у промисловості. Це означає, що імпорт продукції з країн із менш суворими екологічними стандартами обкладатиметься додатковим вуглецевим збором, аналогічно до товарів, вироблених у ЄС та Норвегії.
Тайвань з 1 січня 2025 року запровадив вуглецевий податок для електроенергетики та обробної промисловості зі ставкою $9/т. Перші платежі компанії здійснять у травні 2026 року, а отримані кошти направлять до спеціального кліматичного фонду. Крім того, уряд розглядає можливість зменшення оподатковуваних викидів для експортоорієнтованих секторів та розробляє власний CBAM із пробним запуском у 2027 році.
Туреччина влітку 2025 року схвалила запуск національного вуглецевого ринку. 2 липня парламент прийняв перший в історії країни закон про клімат, який передбачає створення ETS. Пілотний етап триватиме з 2026 до 2027 років і охоплюватиме установки з викидами понад 50 тис. т вуглецю на рік у сферах енергетики, цементу, металургії, хімії та нафтопереробки. Повне впровадження планується на 2028–2035 роки.
У 2026 році Бразилія має намір запустити національний вуглецевий реєстр, що стане основою для системи торгівлі викидами Brasileiro do Comércio de Emissões (SBCE). Це дасть країні змогу активніше брати участь у міжнародних вуглецевих ринках і торгувати кредитами по всьому світу.