Війна в Україні спричинила різкий спад попиту на готову сталь у Молдові в 2022–2023 роках через розрив усталених ланцюгів постачання та зростання цін, однак у 2024–2025 роках ринок практично повернувся до доковідних обсягів зі зміною структури споживання
Про це розповідає AgroWeek
Структура ринку та постачання
Єдиний в регіоні виробник — Молдовський металургійний завод (ММЗ) — має виробничі потужності, що кілька разів перевищують потреби всієї республіки. Економічно для заводу вигідніше орієнтуватися на експорт до ЄС та інших ринків, тож його частка на внутрішньому ринку до 2021 року становила близько 10–15%. До повоєнного періоду основну долю імпорту забезпечували український комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг» та російські постачальники, на які припадало до 70% поставок.
Після припинення постачань з України та рф будівельні компанії частково замінили імпорт продукцією ММЗ, і її частка в 2022–2023 роках зросла до 25–30%. ММЗ виробляє переважно арматуру, дріт і катанку; сортовий прокат довелося імпортувати з Румунії та Туреччини. У 2024–2025 роках частка ММЗ на внутрішньому ринку знизилася до приблизно 20% на тлі відновлення зовнішніх поставок.
У 2024 році імпорт сталі з України відновився й сягнув близько $105 млн. Хоч юридично ММЗ є молдовським підприємством, воно фактично розташоване на території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, що робить торгівлю вразливою до загострень у відносинах між Кишиневом та Тирасполем і ставить проблему безперервності постачань.
Сьогодні молдовські покупці віддають перевагу диверсифікації імпорту: плоский і фасонний прокат здебільшого надходить з Румунії, арматура — з Туреччини, а пропозиції з інших ринків посилюються через зміни в регуляторному середовищі та логістиці.
Внутрішній попит орієнтований переважно на арматуру, катанку та сортовий прокат, при цьому динаміка продажів сталі тісно корелює з обсягами будівництва в країні.
Попит за сегментами та перспективи
Плоский прокат у Молдові переважно споживає машинобудування, однак ця галузь зараз виробляє високотехнологічні вузли з низькою металоємністю або застосовує крупновузлове складання. Прикладом є підприємство MTZ Lider, яке отримує з Білорусі готові машинокомплекти тракторів МТЗ. Серед великих споживачів також виділяють:
- заводи сільськогосподарського машинобудування Moldagrotehnica (Бєльці) й Agrotehnica (Кишинів) — на рівні 4–5% від загального споживання металу (оцінка);
- завод Hidrotehnica (Кишинів) — виробник вакуумних насосів і гідравліки (близько 3%);
- завод «Електромаш» (Тирасполь) — виробник електродвигунів (приблизно 2%).
Розвиток вітроенергетики також стимулює попит на плоский прокат: протягом останніх п’яти років потужність вітроелектростанцій у Молдові зросла в десять разів, що зменшує залежність від імпорту електроенергії з України та Румунії.
Довгомірний прокат знаходить попит насамперед у житловому будівництві, яке є драйвером ринку. Від 2018 року уряд запровадив програму «Prima Casа» «Перший дім», що передбачає компенсацію частини витрат на іпотеку й стимулювала житлове будівництво. Хоч карантинна криза призвела до уповільнення комерційного сегмента, житлове будівництво продовжувало працювати, а у 2021 році спостерігалось відновлення активності.
У 2022–2023 роках ринок проходив трансформацію й переорієнтацію на нових постачальників: постачання від попередніх контрагентів з України та рф подорожчали вдвічі через логістичні складнощі та транзит через Румунію. Зростання у 2024–2025 роках відобразило адаптацію до нових напрямків імпорту.
З 2024 року уряд оновив умови державної програми до версії “Prima Casа Plus”; максимальна сума іпотечного кредиту була збільшена вдвічі — до $146,6 тис., а строк продовжено до 30 років, що підсилює попит у будівельному сегменті.
Зростає частка інфраструктурного будівництва завдяки фінансуванню Європейського банку реконструкції і розвитку та Європейського інвестиційного банку. Серед ключових проєктів, що впливають на попит на металопродукцію:
- будівництво лінії електропередач «Ісакча – Вулканешти – Кишинів»;
- реконструкція автотрас М3 «Кишинів – Джурджулешти» та М5 «Бєльці – Кишинів – Тирасполь»;
- модернізація прикордонних мостів із Румунією: «Леушени – Албіца», «Скулени – Скулень», «Джурджулешти – Галац»;
- плановане будівництво залізниці «Ясси – Унгени – Кишинів» з європейською колією 1435 мм, для якої основне постачання рейок очікується у 2026 році.
За прогнозами Міністерства економічного розвитку Молдови, у 2026 році промислове виробництво зросте на близько 3,5%, а оголошені тендери на додаткові 165 МВт вітроенергетики посилюють попит на плоский прокат. Довгомірний прокат зберігає лідерство завдяки посиленню інфраструктурного будівництва.
Трансформація сталевого ринку Молдови триває: зростає роль інфраструктурних проєктів, змінюється географія постачань, а на тлі захисних заходів ЄС більш привабливими стають пропозиції з Туреччини, Єгипту, Алжиру та Китаю
