Старіння та хвороби домашніх котів — важливе питання для багатьох власників, адже розуміння змін у поведінці улюбленця перед смертю дозволяє забезпечити йому максимальний комфорт і гідний догляд у фінальні дні життя.
Про це розповідає AgroWeek
Основні поведінкові зміни у котів перед смертю
Коти, відчуваючи наближення кінця, часто інстинктивно прагнуть усамітнення. Вони шукають тихі, віддалені місця, де можуть залишитися на самоті — це природна реакція для того, щоб спокійно пережити останні дні. Тварини стають менш активними, більше часу проводять уві сні, хоча іноді навпаки можуть проявляти неспокій. Деякі коти шукають близькості з господарями, інші ж уникають контакту та намагаються сховатися.
Серед інших характерних змін — зміна голосової активності: улюбленець може частіше муркотіти або, навпаки, ставати мовчазним. Часто спостерігається порушення туалетних звичок — кіт може втрачати контроль над сечовим міхуром і кишечником, що призводить до мимовільних виділень.
Фізичні прояви та підтримка улюбленця
Ознакою наближення кінця життя є відмова від їжі й води, навіть від улюблених ласощів. Примусове годування у такому випадку не потрібне, адже це природний процес. Дихання у кота стає поверхневим, нерівномірним, можлива поява утрудненого вдиху. Температура тіла знижується, кінцівки стають холоднішими, зіниці розширені й повільно реагують на світло.
Часто коти віддають перевагу прохолодним місцям, наприклад, підлозі чи затіненим куткам. Це пов’язано з порушенням терморегуляції організму. В цей час власнику важливо забезпечити тварині спокійне середовище, облаштувати м’яке ліжко у тихому місці, дозволити коту самому обирати, де перебувати, та не змушувати до активності.
Слід підтримувати гігієну улюбленця: регулярно протирати шерсть вологими серветками, змінювати підстилку, особливо якщо кіт не контролює фізіологічні процеси. Спілкування спокійним голосом, легкі погладжування, якщо тварина це дозволяє, допомагають зменшити тривогу, адже деякі коти знаходять у цьому втіху, тоді як інші воліють залишатися наодинці.
“Основне завдання господаря – переконатися, що кіт не страждає, та надати йому медичну допомогу. Регулярні консультації з ветеринаром допоможуть контролювати біль та призначити відповідне лікування”.
Не варто соромитися проявляти емоції, адже прощання з улюбленцем — природний та складний процес, який потребує часу. Якщо ж біль і страждання тварини стають нестерпними, доцільно обговорити з ветеринаром можливість евтаназії — це непросте, але іноді необхідне рішення, що рятує від зайвого болю й дозволяє гідно провести улюбленця за межу життя.