Європейська металургія закликає посилити положення Закону про промисловий акселератор (Industrial Accelerator Act, IAA) для забезпечення сталого попиту на низьковуглецеву сталь та захисту регіонального виробництва
Про це розповідає AgroWeek
Європейська сталеливарна асоціація EUROFER позитивно оцінює початкову пропозицію Єврокомісії щодо IAA, але наполягає на додаткових заходах для підтримки виробництва низьковуглецевої сталі «Зроблено в Європі». За словами асоціації, запропоновані правила створюють перші стимули для ринку, але не дають достатньої довгострокової визначеності, необхідної для великих інвестицій у декарбонізацію.
Інвестиції та зобов’язання галузі
Компанії європейської металургії вже реалізують або планують багатомільярдні інвестиції для переходу на більш чисті технології. EUROFER зазначає, що галузь має амбітну мету скоротити викиди парникових газів під час виробництва сталі на 30% до 2030 року в порівнянні з базовим рівнем 2018 року, що вимагає стабільних сигналів попиту й сприятливих умов для інвестицій.
«Без сильніших та чіткіших сигналів попиту ці заходи можуть не забезпечити довгострокову визначеність, необхідну для великих промислових інвестицій», – йдеться у заяві.
За чинними положеннями IAA встановлює вимогу, щоб 25% сталі, що використовується в державних закупівлях та в рамках схем державної підтримки, було низьковуглецевим, але немає обов’язкової вимоги щодо походження цієї сталі з ЄС чи ЄЕЗ. EUROFER підкреслює, що доля 25% у державних закупівлях становить менш ніж 5% від загального обсягу споживання сталі на європейському ринку, а механізми держпідтримки суттєво відрізняються між країнами-членами.
Ключові вимоги галузі до IAA
- чітке визначення поняття «Зроблено в Європі» для сталі, що ґрунтується на виплавці та розливі металопродукції в ЄС та ЄЕЗ;
- включення в IAA одночасних критеріїв як для низьковуглецевої сталі, так і для європейського походження продукції;
- впровадження надійної системи маркування, яка дозволить підтримати провідні ринки для європейської сталі;
- забезпечення доступних тарифів на електроенергію, необхідних для подальшої декарбонізації виробництва.
Німецька асоціація сталеливарної промисловості WV Stahl відзначає, що статус стратегічного сектору, який пропонується для сталеварної галузі, поки що не супроводжується обов’язковими механізмами захисту регіонального виробництва в ЄС. Запропонована квота в 25% прив’язана до вимоги «Зроблено в Європі» в інших галузях, проте для сталі вона застосовується лише з огляду на сталий розвиток без мінімальних квот на продукцію європейського походження або на чіткі вимоги до доданої вартості.
Генеральний директор WV Stahl Керстін Марія Ріппель попереджає, що в нинішньому вигляді пропозиція може дозволити імпортованій низьковуглецевій сталі конкурувати за тими самими квотами, що й продукція, вироблена в ЄС, що підриває інвестиційну безпеку європейської промисловості та послаблює привабливість регіону як місця для інвестування.
Президент італійської Federacciai Антоніо Гоцці також назвав проєкт втраченим шансом посилити конкурентоспроможність європейської сталеливарної промисловості, вказуючи на відсутність критеріїв «Зроблено в Європі» для сталі, які передбачені для інших матеріалів, таких як алюміній чи цемент.
EUROFER і національні асоціації наполягають, що стимули попиту, які створює IAA, слід поширити на інші ключові сектори — будівництво, інфраструктуру та енергетику — застосувавши критерії «Зроблено в ЄС», аналогічно до підходу, закладеного в автомобільному пакеті від грудня 2025 року. Це, на думку галузі, допоможе створити стійкий та структурний попит на європейську низьковуглецеву сталь.
Згідно з положеннями IAA, починаючи з 2029 року для державних контрактів у сферах будівництва, інфраструктури та транспортних засобів щонайменше 25% загального обсягу використовуваної сталі має становити низьковуглецева сталь.