Щороку перед Великоднем православні українці святкують одне з найзначніших свят у християнському календарі – Вербну неділю. У 2025 році це свято відзначатиметься 13 квітня. З давніх-давен цей день супроводжують особливі традиції та звичаї, які передаються з покоління в покоління і мають глибокий символічний зміст.
Про це розповідає AgroWeek
Історичне походження і значення свята
Вербна неділя, або Вхід Господній до Єрусалиму, відзначається за тиждень до Великодня і символізує урочистий в’їзд Ісуса Христа до Єрусалиму, коли люди вітали його пальмовими гілками. В Україні, де пальми не росли, їх замінила верба – одне з перших дерев, що прокидається після зимового сну.
“Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень” – ці слова знайомі кожному українцю.
Вони є частиною давнього обряду, коли освяченою вербовою гілкою легенько торкаються родичів і близьких, бажаючи їм здоров’я і благополуччя. Цей звичай відображає тісний зв’язок між християнськими віруваннями та давніми народними традиціями.
Освячення верби та повір’я
Центральним моментом Вербної неділі є відвідування церкви та освячення вербових гілок. Рано вранці люди йдуть до храмів на святкову літургію, де священики освячують принесені гілочки верби. Українці вірять, що освячена верба володіє особливою силою, захищаючи оселю від злих духів, блискавки, пожежі та інших лих.
Після освячення гілочки приносять додому і зберігають біля ікон протягом року. За народними віруваннями, такі гілки мають цілющі властивості. Їх відвар використовували для лікування різних хвороб, особливо у дітей. Також існувало повір’я, що першу весняну худобу потрібно виганяти на пасовище саме освяченою вербою – це мало забезпечити здоров’я тваринам.
З Вербною неділею пов’язане безліч прикмет і обрядових заборон:
- Вважалося, що якщо проковтнути дев’ять вербових бруньок, то протягом року не будеш хворіти.
- Дівчата вмивалися водою, в яку клали вербові гілки, щоб бути красивими та здоровими.
- У цей день заборонялося виконувати важку фізичну роботу, шити, в’язати та займатися іншими домашніми справами.
- Відмовляли собі в земних задоволеннях, адже починався останній тиждень Великого посту – Страсний тиждень.
Попри релігійний характер свята, в народних традиціях Вербної неділі можна простежити елементи дохристиянських вірувань, де верба символізує весняне пробудження природи та життєву силу.
Сьогодні, в умовах воєнного часу, Вербна неділя для українців набуває особливого значення. Це не лише релігійне свято, але й можливість об’єднатися, повернутися до споконвічних традицій і відчути національну ідентичність. Багато українців, навіть ті, хто не є ревними віруючими, відвідують церкви в цей день, щоб освятити вербу та долучитися до важливої культурної традиції.
У різних регіонах України свято має свої особливості. На Гуцульщині, наприклад, до вербових гілок прикріплюють кольорові стрічки та прикраси. На Поліссі існує звичай ставити освячені гілки на городі, щоб забезпечити хороший урожай. У центральних областях України вербу часто прикрашають барвінком.
Вербна неділя – це не просто релігійне свято, а важлива частина української культурної спадщини, яка поєднує християнські цінності та давні народні традиції. Це день, коли українці відчувають єдність зі своїм минулим і передають священні знання наступним поколінням, зберігаючи духовний зв’язок із предками.