Біль у спині є однією з найрозповсюдженіших причин звернення до лікаря, проте цей симптом не завжди свідчить про захворювання хребта — інколи він пов’язаний із порушеннями роботи інших органів.
Про це розповідає AgroWeek
Лікарі наголошують, що самостійне лікування спини без проведення ретельної діагностики може бути неефективним і навіть небезпечним. Важливо виявити справжню причину дискомфорту, аби обрати найбільш доцільну стратегію лікування.
Локалізація та характер болю можуть слугувати підказкою. Наприклад, біль у попереку часто асоціюється із защемленням нервових корінців або запаленням нирок. Якщо неприємні відчуття розповсюджуються по боках спини, це може свідчити про міжхребцеву грижу. Біль у ділянці між лопатками іноді вказує на проблеми із шлунково-кишковим трактом.
Гострий біль у грудній клітці чи плечах може бути пов’язаний із захворюваннями серця або міжхребцевими грижами. Якщо ж біль одночасно охоплює живіт і спину, під підозру потрапляють шлунок, кишечник, печінка чи нирки.
“Біль у спині є рефлекторною реакцією організму, проте самостійно визначити її джерело майже неможливо”.
Ключові причини виникнення болю у спині
Джерелом болю можуть бути хребет, м’язи або внутрішні органи. Найчастіше причинами є остеохондроз (зношення хряща між хребцями), міжхребцеві грижі, спондилоартроз, радикуліт, м’язові травми чи фізичне перевантаження. Ці стани супроводжуються різноманітними відчуттями — від легкого дискомфорту до гострих прострілів, які обмежують рухливість людини.
Втім, біль у спині може свідчити про проблеми не лише з хребтом. Захворювання нирок, серця, легень, шлунка, матки або сечового міхура також здатні провокувати іррадіацію болю у спину. Іноді причиною можуть стати пухлинні процеси, коли новоутворення тисне на нервові закінчення.
Коли негайно звертатися до лікаря
Варто відразу звертатися за медичною допомогою, якщо:
- біль виникає раптово, дуже сильний або не минає протягом кількох днів;
- спина почала боліти після травми;
- помічається оніміння в області промежини, ніг або сідниць;
- спостерігаються труднощі з сечовипусканням або дефекацією;
- біль супроводжується посмикуванням м’язів чи втратою чутливості.
У таких ситуаціях не слід чекати самовільного полегшення, а потрібно обов’язково відвідати фахівця.
Перший етап лікування — консультація лікаря, який визначить, чи достатньо застосування знеболювальних засобів, чи потрібна комплексна терапія. Після діагностики зазвичай призначають медикаментозне лікування (протизапальні препарати, міорелаксанти, хондропротектори), фізіотерапію, лікувальні вправи, масаж, а також зміну способу життя. Лікарі часто рекомендують контролювати вагу, слідкувати за поставою та долучати регулярні фізичні навантаження, такі як плавання або йога.
У разі тяжких станів можуть бути показані ін’єкції чи навіть хірургічні втручання. Також застосовують альтернативні методи — акупунктуру або електростимуляцію.
Аптечні засоби — мазі, пластирі, таблетки — здатні тимчасово полегшити біль, однак не усувають причину захворювання. Щоб запобігти рецидивам, потрібно зміцнювати м’язи спини, дотримуватися режиму відпочинку й харчування, а головне — своєчасно звертатися до лікаря, щоб не лише зняти симптоми, а й усунути першопричину проблеми.