У зоні Степу спостерігається циклічна, доволі жорстка посуха з періодичністю приблизно 3–5 років. Особливо виражене пересихання ґрунту в допосівний та осінній періоди, через що навіть після чорного пару та в оптимальні строки сівби не завжди вдається отримати своєчасні сходи озимої пшениці. Цю обставину потрібно враховувати при плануванні підготовчих робіт під сівбу.
Про це розповідає AgroWeek
Останні два роки погодні умови в степовій зоні були надзвичайно складними, що негативно вплинуло на ефективність агропромислового комплексу регіону. Через дефіцит вологи суттєво знизилися врожайність і валові збори більшості зернових та олійних культур, поширених у зоні Степу.
Хронологія посухи 2024–2025 років
Тривала посуха розпочалася на початку весняно-літнього періоду 2024 року і збереглася протягом зими 2024/25: тоді випало лише близько 55% опадів від середньої багаторічної норми. Це призвело до вкрай низької вологозабезпеченості ґрунту і знизило продуктивність озимої пшениці, ярого ячменю, соняшнику, ріпаку озимого та кукурудзи.
«Слід звернути увагу, що ця посуха виявилася ще жорсткішою, але тільки завдяки достатнім запасам вологи в ґрунті на початку весняного періоду рослини доволі успішно протистояли несприятливому гідротермічному режиму, який спостерігався 2024 року. Надзвичайно низька вологозабезпеченість ґрунту після зимового періоду, яка надалі посилювалася підвищеною температурою повітря та недостатньою кількістю опадів, зумовила низьку продуктивність рослин не лише озимих, а й пізніших зернових культур і соняшнику, що позначилося на валових зборах сільськогосподарської продукції зони Степу України»,
Погодні показники й наслідки для сівби
Літній період 2025 року відзначився підвищеною температурою та нестачею опадів: середня температура за три літні місяці склала 22 °C, що на 0,6 °C вище від середньої багаторічної норми, а сумарна кількість опадів становила лише 111,1 мм, або близько 70% від звичайного рівня. Такі умови суттєво обмежують відновлення вологи в ґрунті й підвищують ризики при посівах як озимих, так і ярих культур.
Через перманентний дефіцит вологи агропідприємствам доводиться переглядати строки та технології сівби, звертати увагу на залишкову вологу в ґрунті та застосовувати адаптовані норми висіву й сорти, стійкі до посухи. Без урахування цих факторів ризики неотримання сходів і зниження врожайності залишаються високими.
На тлі названих погодних аномалій важливо також враховувати глобальні тренди: 2025 рік став третім найтеплішим у світі з початку систематичних спостережень, що додатково посилює гідротермічні стреси для сільського господарства.