Систематичні удари по українських підприємствах, зокрема нещодавня атака на завод «Олейна» у Дніпрі, підтверджують, що росія розгорнула стратегію цілеспрямованого руйнування вітчизняної олійно-жирової галузі. Голова асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук наголошує: це не випадкові атаки, а продуманий план, спрямований на виведення України з позиції провідного експортера соняшникової олії у світі.
Про це розповідає AgroWeek
Чому росія атакує саме олійну промисловість України
Україна вже багато років є лідером світового ринку з виробництва та експорту соняшникової олії, а ця галузь забезпечує значну частину валютних надходжень до державного бюджету. Знищення великих заводів має наслідки не лише для переробної промисловості — це одночасно удар по тисячах фермерів, які втрачають можливість збувати насіння. Зупинка переробки розриває виробничий ланцюг від поля до порту, залишаючи аграріїв без доходу, а економіку — без податкових надходжень.
Крім безпосередніх втрат, такі удари спрямовані й на залякування іноземних інвесторів, оскільки їхні активи часто зосереджені саме на цих підприємствах. Як підкреслює Степан Капшук, олійно-жирова галузь є однією з найтехнологічніших у країні, а її відновлення після руйнувань є складним і дорогим процесом. Фахівець називає це «економічним геноцидом», замаскованим під військові дії, адже на цих підприємствах знаходиться лише насіння та олія.
“Росія перейшла до системного знищення нашої олійно-жирової галузі. Це не просто випадкові «прильоти», а продумана стратегія, спрямована на те, щоб вибити Україну з позиції світового лідера з експорту соняшникової олії”.
Вплив атак на світовий ринок та економіку України
Знищення резервуарів з олією призводить до зростання цін на світових ринках та створює дефіцит продовольства у країнах, які залежать від українського експорту. Росія використовує терор як засіб конкурентної боротьби, прагнучи зайняти місце України на міжнародних ринках. Подальші атаки можуть поставити під загрозу не лише платіжний баланс нашої країни, а й продовольчу безпеку низки регіонів світу.
Парадоксально, що росія завдає ударів по цивільних підприємствах, які забезпечують харчування мільйонів людей, водночас заявляючи про «гуманітарні коридори». Українські виробники докладають максимум зусиль для оперативного відновлення виробництва, однак без посилення протиповітряної оборони над промисловими центрами ситуація залишається надзвичайно складною. На кону — стабільність однієї з ключових галузей української економіки, розбудова якої тривала десятиліттями.