Українська медова галузь, що традиційно займає провідні позиції на європейському ринку, з лютого 2026 року опинилася перед новим етапом посилення контролю. Брюссель запровадив розширені вимоги до сертифікації бджолярської продукції, значно доповнивши перелік показників для лабораторних досліджень
Про це розповідає AgroWeek
Мета нових норм — повністю виключити потрапляння на ринок ЄС меду з найменшими слідами ветеринарних препаратів або інших заборонених речовин. Експерти галузі підкреслюють, що оновлені правила змінюють практики відбору проб і критерії відповідності, роблячи стандарти жорсткішими, ніж раніше.
Жорсткий контроль за антибіотиками
Основний акцент нових вимог зосереджений на виявленні залишків певних груп антибіотиків, які раніше не підлягали такому суворому моніторингу. Сучасне аналітичне обладнання європейських лабораторій дозволяє виявляти заборонені речовини на рівні наднизьких концентрацій, фактично на межі нанорівня. Через це навіть поодинокі випадки лікування бджіл препаратами, що не відповідають стандартам ЄС, можуть стати підставою для блокування цілих партій продукції на кордоні.
Крім ветеринарних засобів, посилена увага приділяється залишкам засобів захисту рослин (ЗЗР), які застосовують під час цвітіння медоносів. Використання певних інсектицидів на ріпаку, соняшнику чи інших медоносах автоматично ставить під сумнів експортну придатність меду за новими стандартами. Через це фахівці наголошують на необхідності тісної координації між пасічниками та аграріями-рослинниками, щоб зменшити ризики забруднення продукції.
Цифрова прослідковуваність і колективні лабораторії
Щоб зберегти конкурентоспроможність на зовнішніх ринках, експерти галузі радять впроваджувати повну цифровізацію походження продукції. Йдеться про впровадження так званих “цифрових паспортів” для кожної партії меду, де фіксуються дані від конкретної пасіки до переробного підприємства. Прозорість ланцюга постачання має стати ключовим аргументом у перемовинах з європейськими імпортерами і зменшити ймовірність відмов при митному контролі
Однак підвищені вимоги створюють виклик для дрібних і середніх виробників через вищі витрати на оновлені лабораторні аналізи. Фахівці пропонують об’єднуватися в кооперативи та створювати спільні центри первинного контролю, де можна проводити попередній скринінг меду перед відправкою на великі експортні підприємства. Такі кроки дозволять мінімізувати ризики повернення товару та репутаційних втрат для виробників і країни в цілому.
У підсумку адаптація до нових правил вимагатиме інвестицій у посилення лабораторної бази, навчання персоналу та розвиток співпраці між пасічниками, аграріями та переробниками. Лише комплексні заходи з підвищення прозорості й об’єднання ресурсів дадуть змогу зберегти експортні позиції українського меду на європейському ринку