На 2–46% обстежених площ озимого ріпаку триває заселення посівів шкідниками: прихованохоботники та ріпаковий квіткоїд налічують 0,3–3 екз. на рослину і пошкодили 1–5% рослин у слабкому ступені ураження.
Про це розповідає AgroWeek
Поширені види шкідників і ступені пошкодження
Хрестоцвіті блішки локалізуються переважно у крайових смугах полів, де пошкоджено 2–5% рослин при щільності 0,5–2 екз. на кв. м. У окремих господарствах Дніпропетровської, Полтавської та Чернігівської областей фіксують шкідливість білокрилки на 1–2% рослин. Крім того, у посівах місцями відмічають піщаного мідляка, оленку волохату, гусениць озимої совки, дротяників, а також спостерігається літ біланів.
Пороги шкодочинності та рекомендації щодо захисту
За перевищення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) необхідно проводити захисні заходи. Для ріпакового квіткоїда встановлено такі межі: у період утворення бутонів — 1–2 жуки на рослину; у період збільшення бутонів — 2–3 жуки на рослину; на початку цвітіння — 5–6 жуків на рослину. Для стеблового капустяного прихованохоботника ЕПШ становить 2 жуки на 40 рослин або 20 жуків на жовту чашку за 3 дні. Осередки заселення хрестоцвітими блішками перевищують ЕПШ при чисельності 3–5 екз. на кв. м.
У випадках перевищення порогів до початку цвітіння доцільно провести крайові або суцільні обприскування рекомендованими інсектицидами. За появи ознак захворювань рослин — фомозу, пероноспорозу, альтернаріозу, бактеріозу коренів — приражено 2–10% рослин, і в таких випадках слід здійснити обробки дозволеними до використання препаратами відповідно до фітосанітарних вимог.
У ряді регіонів ушкодження культури виявилися настільки інтенсивними, що окремі площі доведеться пересівати; наприклад, у Полтавській області через значну ураженість частину посівів планують повторно засіяти.