На п’ятий рік великої війни аграрії зіткнулися з посиленням комплексу факторів, що погіршують стан посівів і ґрунтів. Погіршення кліматичних умов, спрощення технологій вирощування та недотримання сівозміни, а також загальне виснаження ґрунтового фонду спричинили поширені дефіцити елементів живлення в культур, про що свідчать результати досліджень Ukravit Institute за 2025 рік.
Про це розповідає AgroWeek
Попри очікування, попит на наукові дослідження у воєнний час не лише не зменшується, а навпаки – стає як ніколи затребуваним, – розповідає керівник сервісно-технологічного напряму Ukravit Сергій Сальніков. – За 2025 рік ми в Ukravit Institute дослідили 1462 зразки рослинного матеріалу із різних областей України. Це дозволило нашим фахівцям простежити певні тенденції та скласти об’єктивну картину по дефіцитах живлення рослин».
Дефіцити за регіонами: Полісся
За результатами аналізів у Поліссі найчастіше перевіряли польові, овочеві та ягідні культури. У зразках пшениці озимої виявлені дефіцити азоту, фосфору, калію, цинку, міді та магнію. Ріпак озимий мав нестачу азоту, фосфору, калію, сірки, марганцю, магнію, бору та молібдену. Кукурудза позначалася дефіцитом азоту, фосфору, калію, сірки, магнію, цинку, міді й бору, а соняшник — азоту, калію, магнію, бору, цинку, міді та молібдену. У сої домінували брак калію, сірки, цинку, міді й молібдену. Буряки цукрові страждали від дефіциту фосфору, калію, магнію, марганцю, бору та міді, а картопля — від фосфору, калію, магнію й бору. У лохини зафіксовано нестачу кальцію, магнію, заліза, цинку, бору, міді та марганцю, тоді як полуниця мала дефіцити азоту, фосфору, калію, кальцію, бору, цинку й міді.
Дефіцити за регіонами: Лісостеп і Степ
У Лісостепу господарства активно долучалися до аналізів рослинного матеріалу. Пшениця озима тут показала нестачу азоту, фосфору, калію, сірки, магнію, цинку та міді. Ріпак озимий мав дефіцити азоту, фосфору, калію, сірки, бору, марганцю, цинку й міді. Кукурудза демонструвала браки азоту, фосфору, калію, марганцю, цинку, міді й бору; соняшник та соя — дефіцит азоту, фосфору, калію, бору, цинку та міді. У буряків цукрових відзначено нестачу азоту, фосфору, калію, марганцю, бору та міді. В яблуні виявлені дефіцити фосфору, кальцію, заліза, марганцю та цинку, у лохини — азоту, фосфору, кальцію, заліза, марганцю, бору, цинку й міді, у полуниці — азоту, цинку та міді.
У Степовій зоні ріпак озимий відчував нестачу азоту, фосфору, сірки, марганцю, бору, цинку та міді; пшениця озима — дефіцити азоту, калію, цинку й міді; соняшник — нестачу азоту, фосфору й бору, а також цинку; кукурудза — брак азоту, фосфору, марганцю, цинку й міді; соя — дефіцити цинку й міді. Додатково були дослідження томатів із дефіцитом калію, кальцію, магнію, бору та молібдену, буряків цукрових із браком азоту, калію й марганцю, а також яблуні з дефіцитами фосфору, кальцію, заліза, марганцю та цинку.
Переважна кількість виявлених дефіцитів вказує на порушення технологій вирощування та не оптимальне застосування добрив, або на поєднання цих факторів, що перешкоджає реалізації генетичного потенціалу сортів і гібридів.
Дефіцит добрив та прогнозоване зростання цін на них у 2026 році можуть змусити частину господарств скорочувати норми внесення або відмовлятися від підживлень у місцях, де вважатимуть це можливим. Це підвищить собівартість виробництва і вплине на рішення щодо необхідності позакореневих підживлень.
Ефективне живлення культур має бути збалансованим та відповідати їхнім фізіологічним потребам. Перший і ключовий крок до цього — системне дослідження ґрунту: визначення наявності та доступності елементів, реакції ґрунтового середовища (pH), балансу і співвідношення елементів, рівня засоленості, біологічної активності та вологості. Саме комплексна оцінка цих факторів дозволяє вчасно виявити дефіцити або надлишки та скоригувати систему живлення, щоб уникнути суттєвих втрат врожайності.
Додатково фахівці радять перевіряти рослинний матеріал у лабораторіях під час вегетації для оперативної корекції дефіцитів. Для компенсації виявлених нестач рекомендують комплексні добрива Авангард, розроблені з урахуванням фізіологічних потреб культур у живленні.