Під час вирощування кукурудзи аграрії нерідко стикаються з дефіцитом елементів живлення, що проявляється у характерних змінах забарвлення листків. Особливо важливо контролювати стан посівів починаючи з появи четвертого-п’ятого листка, адже саме після третього листка у рослин формуються придаткові корені, і вони переходять на самостійне живлення.
Про це розповідає AgroWeek
Коли і як виявляти симптоми дефіциту поживних елементів
Фаза 4–5 листків є ключовою для первинної діагностики можливих порушень у живленні кукурудзи. У цей період саме нестача поживних елементів найбільш помітна, а вчасне реагування дозволяє уникнути значного зниження врожайності.
Кандидат сільськогосподарських наук Жанна Молдован (Хмельницька ДСГДС Інституту кормів та сільського господарства НААНУ) підкреслює, що коригувати дефіцит слід за допомогою мікроелементів. Вони беруть участь у ферментативних процесах, що визначають обмін речовин, стимулюють ріст культури, підвищують її стійкість до грибкових і бактеріальних захворювань, а також до несприятливих погодних умов — посухи, низьких або високих температур повітря та ґрунту.
Власне, позакореневе підживлення посівів дає можливість забезпечити рослини тими мікроелементами, які потрібні кукурудзі для збалансованого росту й розвитку (цинк, бор, мідь, марганець), а також за потреби частково компенсувати дефіцит макроелементів (азот, фосфор, калій, сірка та магній).
Важливість вчасного підживлення кукурудзи
Позакореневе підживлення дає змогу забезпечити кукурудзу необхідними мікроелементами, серед яких цинк, бор, мідь і марганець. При цьому можна частково компенсувати дефіцит макроелементів, таких як азот, фосфор, калій, сірка та магній. Варто враховувати, що максимальна потреба кукурудзи в азоті припадає на період від викидання волоті до цвітіння. Водночас нестача бору особливо загострюється під час посухи, що може негативно впливати на формування врожаю.