Через зростання цін на традиційні енергоносії українські аграрії дедалі більше цікавляться біоенергетичними культурами. Енергетична верба (Salix viminalis) часто вважається оптимальним рішенням для перезволожених чи малопродуктивних ділянок, які не підходять для класичного зернового землеробства.
Про це розповідає AgroWeek
Це багаторічна культура з тривалим продуктивним періодом — зазвичай 20–25 років; вона забезпечує стабільну сировину для опалення або додатковий дохід від продажу тріски. Плантації верби дозволяють перетворити наявні непридатні угіддя на джерело енергії та покращити економічну стійкість господарства.
Технологія закладання плантації та вимоги до ґрунту
Успіх вирощування енергетичної верби починається з правильного вибору місця. Найпридатніші ділянки — заплавні поля та землі з високим рівнем залягання ґрунтових вод, оскільки верба добре витримує вологі умови. Підготовку ґрунту рекомендують розпочинати восени: проводять глибоку оранку та вносять органічні добрива для підвищення родючості.
Садіння виконують ранньої весни живцями довжиною 20–25 см. Важливим є планування густоти посадки з урахуванням майбутнього механізованого збирання — це зменшує витрати на обробіток і спрощує збір біомаси. В перший рік велика увага приділяється боротьбі з бур’янами, бо молоді пагони конкурують за світло та поживні речовини; з другого року крона ущільнюється і пригнічує небажану рослинність. Перший промисловий зріз зазвичай роблять на третій рік, коли приріст біомаси досягає найвищих показників.
Економічна ефективність та збирання біомаси
Збирання енергетичної верби проводять у зимовий період, коли припиняється сокорух і листя опадає. Для цього застосовують спеціалізовані комбайни, які одночасно зрізають стебла та подрібнюють їх у тріску. Середня врожайність сухої маси становить близько 10–15 тонн з одного гектара щорічно, що при низьких витратах на утримання після закладання робить собівартість енергії значно нижчою порівняно з газом чи вугіллям.
Окрім прямої економічної вигоди, плантації енергетичної верби відіграють важливу екологічну роль: вони працюють як природні фільтри для ґрунтових вод і сприяють відновленню родючості земель. Після завершення життєвого циклу (приблизно через 25 років) кореневу систему відносно легко видалити, а накопичений гумус робить поле придатним для традиційних сільськогосподарських культур.
Довідка: енергетичний потенціал вербової тріски
Енергетична верба має високу теплотворну здатність: дві тонни сухої вербової тріски за енергетичною цінністю прирівнюються до 1000 кубометрів природного газу. Вміст золи після спалювання зазвичай не перевищує 1–2%, а отримана зола може стати цінним калійним добривом, що повертається на поля і замкнути виробничо-екологічний цикл.
Ми писали також: На Вінниччині вирощують “слонову траву” для біопалива