У період, коли ґрунт прихований під сніговим покривом, компостна купа може продовжувати працювати, не зупиняючи процеси перетворення органічних відходів. До весни така купа здатна перетворитися на напівготовий або повністю зрілий компост з приємною структурою та без неприємного запаху.
Про це розповідає AgroWeek
Головні причини замерзання компосту взимку
Компост – це жива система, активність якої забезпечується мікроорганізмами. Взимку компостна купа може «заснути» через кілька типових помилок:
- надмірна кількість сухих, «мертвих» матеріалів у складі;
- нестача необхідної вологості;
- відсутність утеплення або недостатній доступ повітря.
Без цих складових навіть якісні відходи не здатні запустити компостування.
Гаряче компостування та способи активізації купи взимку
Гаряче компостування характеризується підвищенням температури всередині купи до +50…+65 °C, що дозволяє органіці швидко перетворюватися на поживний гумус навіть під час морозів. Для запуску процесів у холодний період використовують природні активатори:
- невелику кількість свіжого гною або пташиного посліду;
- настої кропиви чи живокосту, які є потужним стимулятором для мікрофлори;
- дріжджовий розчин (100 г дріжджів і склянка цукру на 10 л теплої води);
- готові біоактиватори, придбані у спеціалізованих садових магазинах.
Ці засоби дозволяють пришвидшити розвиток корисних мікроорганізмів, відповідальних за вироблення тепла всередині купи.
«Гаряче компостування — це процес, коли всередині купи температура підійматися до +50…+65 °C. Саме так компост не боїться морозу, а органіка швидко перетворюється на темний, пухкий гумус».
Баланс матеріалів, вологість і утеплення компосту
Для підтримки оптимальної роботи компостної купи навіть взимку важливо дотримуватися пропорцій: одна частина «зелених» матеріалів (овочеві та фруктові залишки, кава, чай, трава, гній) і дві частини «коричневих» (сухе листя, солома, тирса, картон, подрібнені гілки). Такий баланс забезпечує належну температуру та запобігає загниванню.
Вологість компосту має бути схожою на добре відтиснуту губку — не надто сухо й не надто мокро. Для аерації взимку рекомендується:
- проколювати купу вилами кожні 2–3 тижні;
- розміщувати шари без щільного утрамбування;
- додавати грубі фракції — гілки чи стебла.
Щоб уберегти компост від промерзання, слід добре утеплити купу. Для цього можна застосувати солому, сіно, сухе листя, старі ковдри, мішковину, агроволокно або виготовити короб із дощок чи піддонів, накривши зверху шаром землі чи тирси. Чим більша компостна купа (від 1 м³), тим легше їй зберігати тепло і підтримувати активні процеси всередині.