У 2026 році аграрний сектор України отримав можливість поєднати виробництво продовольства з відновлюваною енергетикою без необхідності змінювати цільове призначення земель
Про це розповідає AgroWeek
Подолання бюрократичного бар’єру: що змінилося
Раніше встановлення енергетичних споруд на ріллі вимагало офіційного переведення ділянки до категорії земель для енергетики, що затягувало процес на місяці або роки та створювало юридичні та операційні перешкоди для господарств. Станом на лютий 2026 року запроваджено механізм, за яким під вежу вітроустановки резервується мінімальна ділянка, що не заважає роботі сільськогосподарської техніки, а правовий статус решти поля залишається незмінним. Це дозволяє поєднувати сільськогосподарські роботи і енергогенерацію на тій самій території без тривалої перереєстрації землі.
Нове регулювання спрощує процедуру погоджень і дає змогу швидше запускати проєкти, зменшуючи адміністративні ризики та витрати часу для агровиробників.
Основні вигоди для фермерських господарств включають:
-
Забезпечення власних потреб: елеватори, сушарки та переробні лінії можуть отримувати автономне та стабільне живлення, що особливо важливо в умовах нестабільності мережі.
-
Зниження собівартості виробництва: за рахунок власної генерації витрати на електроенергію у загальній структурі виробництва зерна можуть скоротитися на 15–25%.
-
Продаж надлишків енергії: оновлені правила “зеленого тарифу” для малих та середніх генераторів дають фермерам можливість продавати надлишок енергії й стати повноправними учасниками енергетичного ринку.
Економіка вітру: інвестиції та окупність
Сучасні вітротурбіни потужністю від 500 кВт до 2 МВт визнані оптимальним рішенням для великих агропідприємств, які прагнуть поєднати виробництво та енергопостачання. Хоча первісні капіталовкладення істотні, вони компенсуються державними програмами підтримки та пільговими кредитами.
Зокрема, у 2026 році цільові програми і пільгове кредитування, зокрема програма «5-7-9», орієнтовані на розвиток таких проєктів. За оцінками експертів, при середньорічних вітрових показниках у центральних регіонах термін окупності інвестицій у вітряк на полі скоротився до 4–5 років, що робить проєкти привабливими для довгострокових інвестицій.
Нова норма також сприяє диверсифікації доходів господарств: за рахунок електрогенерації фермери знижують залежність від коливань цін на врожай і підвищують фінансову стійкість бізнесу.
Відкриття доступу до власної генерації надає агровиробникам інструмент для модернізації інфраструктури, підвищення енергоефективності та інтеграції в ринок відновлюваної енергії без втрати статусу сільськогосподарських земель.