Температурний режим і рівень вологості під час інкубації мають вирішальний вплив на формування фенотипу молодняку птиці, розвиток його імунної системи та ріст м’язів. Тривале підвищення температури на етапі інкубації може негативно позначитися на органах імунної системи, водночас короткочасне підвищення температури сприяє кращій терморегуляції у пташенят після народження.
Про це розповідає AgroWeek
Особливості розвитку молодняку при різних температурних режимах
Пташенята, що вилупилися за умов зниженої температури (гіпотермії), зазвичай відрізняються слабкістю, мають дефекти пупкового кільця, набряки, збільшений живіт та недорозвинену імунну систему. Це ускладнює їх виживання та подальший розвиток.
Вологість повітря під час інкубації також є ключовим чинником, адже вона забезпечує гідроосмотичний баланс зародків та впливає на ефективність засвоєння поживних речовин. Встановлено прямий зв’язок між цим балансом, швидкістю росту пташенят і конверсією корму протягом вирощування.
Вплив вологості на продуктивність і стійкість молодняку
Наукові дослідження підтверджують, що показники вологості при інкубації суттєво впливають на подальшу продуктивність і виживаність молодняку. Зокрема, підвищення температури наприкінці інкубаційного періоду може призводити до викривлення ніг у курчат у перші три тижні життя. Вчені пов’язують це явище з порушенням у розвитку колагену, пошкодженням м’язових волокон та змінами у гормональному метаболізмі. Якщо у перші три тижні вирощування рівень вибраковки перевищує 0,35–0,5%, варто звернути увагу на інкубаційний режим, адже значну роль у патогенезі цих порушень відіграє оксидативний стрес.
“Температура тіла добових курчат становить близько 40 °С, а система терморегуляції на момент виведення ще не сформована, тому пташенята не можуть адаптуватися до екстремальних температур і надзвичайно чутливі до переохолодження та протягів”.
Встановлено також, що при температурі довкілля 10 °С температура тіла курчат за дві години може знизитися до 20 °С, що загрожує їхньому життю. Водночас надто високі температури викликають тепловий стрес, зростання випадків загибелі пташенят і погіршення якості тих, хто вижив, а також негативно впливають на показники вирощування упродовж наступних чотирьох тижнів. У перші два тижні після вилуплення пташенята ще не є пойкілотермними, тому особливо вразливі до будь-яких змін мікроклімату.