У Державному реєстрі сортів рослин України й досі фігурують культури, зареєстровані ще в середині XX століття, які ефективно конкурують із сучасними селекційними розробками. Виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко пояснює, що довговічність таких сортів зумовлена їхньою стабільністю, передбачуваністю в агротехніці та відсутністю необхідності сплати роялті, що робить їх привабливими для господарств із обмеженими ресурсами.
Про це розповідає AgroWeek
Найстаріші позиції в реєстрі
Серед виноградних сортів найдавнішим у переліку називають Рислінг рейнський — він перебуває в реєстрі понад 75 років. Понад шість десятиліть зберігають актуальність Мускат Оттонель, Аліготе, Шардоне, Сапераві та Піно чорний, які й сьогодні застосовують у промисловому та аматорському виноградарстві.
У овочевих культурах тривалим терміном використання вирізняються гарбузи Мозоліївський 15 та Український багатоплідний, зареєстровані в 1950 році. Морква Нантська харківська, що з’явилася в реєстрі в 1952 році, залишається еталоном при розробці нових селекційних ліній. У секторі польових культур понад 60 років користується попитом люцерна Веселоподолянська 11, адаптована до умов посушливого степу.
«70 років у реєстрі важко пояснити інерцією або випадковістю. Насамперед йдеться про стабільність та передбачуваність. Вони випробувані в різних кліматичних зонах України, в різні за погодою роки, на різних ґрунтах», — зауважує Сюзана Григоренко.
Економічні та селекційні переваги вінтажних сортів
Одна з ключових переваг старих сортів — відсутність правовласників, що вимагають роялті. Це знижує витрати на насіння та робить агротехнічні заходи простішими для фермерів і переробників. У періоди обмежених ресурсів економічна вигода від застосування перевірених сортів стає особливо відчутною.
Окрім фінансових аспектів, такі сорти виконують роль генетичного фундаменту для сучасної селекції. Налагоджена система розмноження та контролю чистоти сорту мінімізує ризики для виробників і дозволяє отримувати прогнозовану якість продукції незалежно від кліматичних коливань, що важливо для стабільності ланцюгів постачання та переробки.
Плодові культури, зокрема груша Конференція та персик Редхейвен, пройшли тривалі випробування перед включенням до реєстру і й надалі залишаються затребуваними в промисловому садівництві завдяки поєднанню врожайності, стійкості й адаптивності.