У сільськогосподарському підприємстві «Злагода», що розташоване у Вінницькій області, на площі 1100 гектарів вирощують широкий спектр культур: озимі пшениця та ріпак, ярий ячмінь, кукурудза, соя, соняшник, горох, просо і цукрові буряки. До цього часу в господарстві також вирощували гречку, проте цього року від посіву цієї культури відмовилися через низький попит на зерно.
Про це розповідає AgroWeek
Ефективність широкої сівозміни для оптимізації врожайності
Агроном Олег Хлищиборщ підкреслює, що така розмаїта сівозміна сприяє не лише підвищенню рентабельності та диверсифікації виробництва. Вона також суттєво впливає на покращення фітосанітарного стану посівів, даючи змогу знизити хімічне навантаження на поля. За його словами, сівозміна стає ключовим фактором у боротьбі з хворобами культур і шкідниками.
«Колись я був на тренінгу компанії «Байєр». Так от навіть у цій хімічній компанії в боротьбі з хворобами на перше місце ставили сівозміну. Запам’яталося, як лектор поставив нам запитання: «Який бачите захист озимої пшениці відповідно до ваших умов вирощування?» Слухачі почали розповідати кожен про свою схему захисту в різні фази розвитку культури. Він усе вислухав, після чого написав на дошці велику букву С – сівозміна. Потім дописав обробіток ґрунту й робота з рослинними рештками. І тільки після цього хімічний захист, живлення тощо. То ми так і намагаємося працювати. Звісно, від хімічного захисту відмовитися неможливо – хвороби й шкідники нікуди не діваються, бо поля в нас суміжні. Однак проблеми менші, зокрема із західним кукурудзяним жуком, зі склеротиніозом», – розповів Олег Хлищиборщ.
Сучасні підходи до формування сівозміни
Згідно з дослідженнями та рекомендаціями науковців, для ефективної диверсифікації господарств розроблені сівозміни, що включають 6–8 полів. Такий підхід дозволяє зменшити застосування хімічних засобів захисту рослин, водночас підтримуючи високу якість врожаю та знижуючи ризики виникнення фітосанітарних проблем.