Фермерське господарство «Новосинявське», розташоване на Хмельниччині, вже п’ять років застосовує інноваційні вологозберігальні технології, повністю відмовившись від традиційної оранки. Причиною цього стали проблеми з нестачею вологи, які спонукали господарство до пошуку альтернативних підходів у вирощуванні культур. Вже в перший рік нової стратегії на площі 350-450 гектарів були висіяні сидеральні суміші після збирання зернових.
Про це розповідає AgroWeek
Переваги впровадження сидератів і біофунгіцидів
За словами головного агронома господарства Олександра Гончарука, новий підхід до обробітку ґрунту передбачає використання сидератів, які закладаються дисковою бороною або агрегатом RTS на глибину до 10 см. Застосовується також поліпшувач ґрунту для забезпечення поживою біоти, після чого висівають кукурудзу, а в останні роки додали до сівозміни квасолю. Сидерати виконують роль покривної культури, тож поля залишаються вкритими рослинністю протягом усього року.
«Сидерати пригортаємо дисковою бороною або RTS на глибину до 10 см із використанням поліпшувача ґрунту – щоб біота мала поживу, після чого сіємо кукурудзу, а віднедавна в сівозміну ввели квасолю. Окрім того, сидерати виконують роль покривної культури. Таким чином земля в нас вкрита цілий рік рослинністю», – зазначає Олександр Гончарук.
Уже наступного року господарство повністю відмовилося від фунгіцидних обробок на користь біофунгіцидів. Хоча цей перехід був непростим, нині тут відзначають покращення здоров’я ґрунту і економічну вигоду – витрати на обробіток та захист посівів значно знизилися, а якість урожаю зросла.
Оптимізація системи живлення та підвищення врожайності
Система живлення у «Новосинявському» також зазнала змін. Для культур після сидератів міндобрива не застосовують, а під кукурудзу їхнє використання зменшили на 50% без втрат врожайності. Під час сівби озимих на площі 400 га вносять комплексні добрива «Яра Міла» у кількості 80-100 кг/га, а восени додають органічні добрива – гранули курячого посліду в нормі 100-200 кг/га, що має пролонгований ефект та є економічно вигідним. Сою вирощують третій рік поспіль без міндобрив, обмежуючись інокуляцією та листковим підживленням мікродобривами. Цьогоріч квасолю після сидератів сіяли також без добрив, і результат був відмінний.
«Під озимі на площі 400 га даємо під час сівби складні міндобрива «Яра Міла» у нормі 80-100 кг/га. Восени вносимо органічне добриво – гранули курячого посліду в нормі 100-200 кг/га, що економічно вигідно. Це добриво має пролонгований ефект. Сою третій рік вирощуємо взагалі без міндобрив, тільки проводимо інокуляцію та листкові підживлення мікродобривами. Цього року квасолю після сидератів сіяли без добрив, і урожай був відмінний. Перехід до біологічних схем виробництва – складний процес, що потребує знань і терпіння. Помилок не уникнути. Однак ми вчимося, робимо висновки. Деякими можу поділитися: за такої технології треба навесні виходити в поле на 7-10 днів пізніше, адже земля прогрівається й достигає пізніше від «класики». Головне – працювати системно й результат буде», – додає агроном.
У господарстві наголошують, що перехід до біологічних схем виробництва – це складний процес, який потребує терпіння та постійного навчання. Однак системний підхід до агровиробництва дозволяє отримувати стабільно високі результати навіть за умов кліматичних викликів.
На сьогодні «Новосинявське» застосовує комбінований ґрунтообробіток, що допомагає максимально ефективно використовувати вологу та зберігати родючість ґрунтів після відмови від оранки.