Інженери Мюнхенського технічного університету (TUM) створили автономний прототип робота, який вирішує одну з найскладніших задач агроавтоматизації — ефективний збір крихкої зеленої спаржі на нерівних полях.
Про це розповідає AgroWeek
Що відрізняє прототип
Спаржа традиційно входить до числа найтрудомісткіших культур через крихкість стебел, їхню змінну довжину та нерівний рельєф ґрунту. Саме ці фактори довго перешкоджали поширенню механізованих рішень: наявні системи були занадто повільними або неточними для комерційного використання. Розробка TUM поєднує апаратну платформу з програмними алгоритмами для роботи в польових умовах.
Система в роботі
Робот оснащений кількома камерами, які в реальному часі сканують робочу ділянку і передають дані на алгоритми обробки зображень. Після ідентифікації стебла система розраховує координати цілі та керує приводами для зрізу. Основна технічна проблема — рух машини під час операції, коли положення стебла змінюється між моментом виявлення й моментом зрізу; прототип вирішує це завдання завдяки оптимізованим алгоритмам позиціонування та прогнозування руху.
«Ми бачимо великий потенціал для роботизації збору спаржі у всьому світі», — зазначає Тімо Оксанен, професор агромехатроніки TUM.
Ще одним критерієм для впровадження є швидкість роботи машини. Щоб система була економічно виправданою, робот має рухатися не менше ніж 0,33 м/с. Нова розробка перевищує цю межу з істотним запасом: на нерівній місцевості прототип досягає швидкості до 0,8 м/с, а на рівних ділянках — до 1 м/с, що ставить його вище за більшість існуючих ринкових рішень.
«Коли ми оптимізуємо точність виявлення — розпочнемо роботу над алгоритмом збору та іншими автономними функціями», — пояснює Андреас Нойбауер, розробник робота.
Наразі команда продовжує вдосконалювати алгоритми розпізнавання й точність локалізації, а також тестує робототехніку в змінних польових умовах, щоб забезпечити надійність і мінімізувати пошкодження урожаю під час збирання.
Робототехнічний прототип представили на конференції IFAC AGRICONTROL 2025 у Девісі, Каліфорнія; результати дослідження опубліковані у збірнику IFAC-PapersOnLine.