Вагенінгенський університет у Нідерландах у співпраці з Міністерством сільського господарства, рибальства, продовольчої безпеки та природи розпочне у 2026 році польові випробування картоплі, створеної за допомогою нових геномних технологій. Ці рослини набули генетичної стійкості до фітофторозу, що має потенціал знизити використання хімічних засобів захисту
Про це розповідає AgroWeek
Дослідники застосували точкове редагування генів, щоб посилити природні захисні властивості культури. Мета експерименту — оцінити, наскільки ефективною буде ця стійкість у реальних польових умовах, як зміниться інтенсивність захворювань, а також вплив на врожайність і потребу в пестицидах. У разі позитивних результатів такі сорти можуть допомогти аграріям зменшити витрати на захист рослин і знизити екологічне навантаження на ґрунти та водні ресурси.
«Ми хочемо побачити, наскільки добре працює ця стійкість на практиці, і чи можемо ми значно скоротити використання пестицидів», — зазначив один із дослідників проєкту.
Методика випробувань і очікувані показники
Польові тести передбачають порівняння генетично модифікованих форм із традиційними сортами за показниками захворюваності, врожайності, якістю бульб і потребою в обробках. Вивчатимуть також тривалість і стабільність захисту проти фітофторозу в різних агрокліматичних умовах. Окрім агрономічних параметрів, дослідники оцінюватимуть економічну вигоду для виробників та екологічні ефекти від скорочення застосування пестицидів.
Регуляторний контекст і суспільна дискусія
Нові геномні технології дозволяють отримувати стійкі форми рослин значно швидше, ніж традиційна селекція, але їхнє впровадження супроводжується дискусіями щодо безпеки, маркування та допуску на ринок. У межах Європейського Союзу тривають обговорення законодавчих змін, які можуть спростити процедури для таких культур. Заплановані випробування у Нідерландах мають слугувати науковою базою для подальших публічних дискусій і політичних рішень щодо застосування інновацій у сільському господарстві.
Для аграріїв потенційна користь полягає в економії на засобах захисту та стабілізації врожайності, тоді як для довкілля — у можливому зниженні хімічного навантаження. Водночас результати випробувань визначать, наскільки ці очікування реалістичні і які саме наслідки матиме впровадження таких сортів у широку практику.