Група науковців розробила унікальний гібрид морської трави, що може здійснювати фотосинтез навіть за відсутності світла. Це відкриття має потенціал докорінно змінити підходи до відновлення морських екосистем, особливо в умовах недостатньої освітленості на узбережжях.
Про це розповідає AgroWeek
Значення морських трав для екосистеми океану
Морські трави, такі як Zostera marina, відіграють ключову роль у підтримці здоров’я океанічних екосистем: вони накопичують вуглець, очищують воду та запобігають ерозії берегової лінії. Однак традиційні зусилля з відновлення цих рослин часто не приносять бажаного результату — успіх забезпечується лише у 40-50% випадків. Основною причиною невдач є біологічна непристосованість Z. marina до тривалих періодів недостатнього освітлення.
Відкриття гібридної морської трави та її потенціал
Дослідники з Інституту Солка та Інституту океанографії Скріппса знайшли у затоці Мішн-Бей нову гібридну морську траву, яка виникла внаслідок схрещування Zostera marina та Zostera pacifica. Zostera pacifica — глибоководний вид, добре адаптований до постійно низького рівня освітлення. Гібрид отримав від неї генетичні механізми, які регулюють циркадні ритми — внутрішній біологічний годинник, що визначає реакцію рослини на зміну світлового режиму.
“Цей гібрид може стати новим напрямом у відновленні, підказуючи, де й як садити, і які гени є критичними для виживання у мутних водах”, – зазначив д-р Тодд Майкл, провідний автор дослідження.
Науковці підтвердили, що новий гібрид є першим поколінням між Z. marina та Z. pacifica. Його життєздатність у складних умовах, з якими не справляється Z. marina, підтверджує переваги гібридизації. Такі гібриди зазвичай виявляють підвищену стійкість до несприятливих факторів середовища та можуть виступати своєрідним “містком” між видами.
Успішне впровадження нової стратегії потребуватиме тісної співпраці з екологами, які зможуть спрогнозувати екосистемні наслідки введення нового виду. Гібридна морська трава відкриває нові горизонти для сталого майбутнього океанів та прибережних територій, стаючи не лише науковим проривом, а й ефективним інструментом відновлення морського довкілля.