Збереження здоров’я печінки у птиці є ключовим фактором для підтримки її продуктивності та загального стану. У сучасному птахівництві для цього застосовують дві основні групи засобів: гепатопротектори та гепатомодулятори, які, попри подібність цілей, мають різні механізми впливу на організм.
Про це розповідає AgroWeek
Особливості дії гепатопротекторів
Гепатопротектори розроблені для попередження пошкоджень печінки, які можуть виникати під впливом токсинів, мікотоксинів, оксидативного стресу та інших несприятливих чинників. Основними активними речовинами у цих препаратах є екстракт артишоку, розторопша плямиста, поєднання вітаміну Е із селеном, а також метіонін. Їх застосування допомагає мінімізувати негативний вплив зовнішніх стресорів та зберегти цілісність клітин печінки.
Вплив гепатомодуляторів на метаболічні процеси
Гепатомодулятори, на відміну від гепатопротекторів, мають на меті активну регуляцію обміну речовин. Вони стимулюють функцію гепатоцитів, покращують взаємодію печінки з мікробіотою кишківника та сприяють ефективнішому засвоєнню поживних речовин. До таких засобів належать пребіотики, зокрема мананолігосахариди, екстракти куркуми і розмарину, а також органічні кислоти, серед яких лимонна та мурашина.
Сумісне використання гепатопротекторів та гепатомодуляторів дозволяє не лише захистити печінку птиці від шкідливих впливів, а й оптимізувати її роботу. Це особливо актуально у періоди стресу, вакцинацій, зміни кормових раціонів або при тривалому впливі несприятливих факторів зовнішнього середовища.
Як повідомлялося, печінка відповідає за 11% загального синтезу білків у організмі птиці.