Хімічний захист кукурудзи має низку ризиків: фітотоксичність за невірної фази обробки, формування резистентності патогенів, забруднення довкілля та значні витрати за недотримання доз і регламентів. Небезпеки також включають пригнічення росту рослин, неповне ліквідування інфекції та загибель корисної ґрунтової мікрофлори, що знижує довгострокову стійкість посівів.
Про це розповідає AgroWeek
Коментує головний агроном компанії «ТК Арт-Агро» Петро Шевчук.
Принципи інтегрованого захисту
Найбільш ефективною й економною стратегією вважають інтегрований захист, який поєднує хімічні, агротехнічні та біологічні заходи разом із продуманою сівозміною. Такий підхід знижує навантаження на довкілля й зменшує ймовірність виникнення резистентних штамів збудників. Крім того, врахування біологічних характеристик гібридів — темпи стартового росту, сила кореневої системи, міцність стебла та здатність до швидкої вологовіддачі — дозволяє коригувати систему захисту під конкретні поля та гібриди.
Етапи захисту та практичні рекомендації
Початковий етап захисту — протруєння насіння фунгіцидами — запобігає розвитку сажкових хвороб, кореневих гнилей і ранніх плямистостей. Для цього застосовують діючі речовини з різними механізмами дії: тебуконазол ефективний проти сажкових хвороб, металаксил‑М контролює низку гнилей, передусім кореневих, а іназаліл підсилює захист від сажкових та кореневих гнилей і пригнічує ранні плямистості на стадіях органогенезу.
Вибір гібридів із генетичною стійкістю до ключових хвороб (пухирчаста сажка, гельмінтоспоріоз, кореневі гнилі) дає змогу в ряді випадків відмовитися від фунгіцидного внесення у фазі 3–10 листків, оскільки протруйник у поєднанні з природними захисними механізмами рослини забезпечує стартовий захист. Водночас остаточне рішення про обробку слід ухвалювати, оцінюючи інтенсивність інфекційного тиску, погодні умови та агротехнічний стан посівів.
«Отже, зважаючи на активність та швидкість стартового росту гібридів, потужність кореневої системи, міцність стебла, раннє та швидке цвітіння, швидку вологовіддачу, стійкість проти хвороб, стійкість проти несприятливих чинників, можна корегувати свою систему захисту. Проте не можна повністю відмовитися від інших елементів системи. Це не тільки хімічні препарати, а й агротехнічні заходи і впровадження сівозмін, і біологічні продукти та методи боротьби. В інтегрованому захисті важливий кожен елемент, необхідно враховувати все – від вибору гібрида до якісного препарату»,
– зазначає Петро Шевчук.
Практика показує, що найкращий результат досягається за комплексного підходу: правильний підбір гібридів, своєчасне протруєння насіння, моніторинг полів і застосування біологічних продуктів та агротехнічних заходів поряд із вибірковим застосуванням хімічних препаратів за чіткими індикаторами ризику.