Чого бракувало рослинам у 2025 році

Чого не вистачало рослинам у 2025 році?

Аналізи рослинного матеріалу 2025 року показали масштабні дефіцити поживних елементів у полях різних регіонів України, що свідчить про системні проблеми у технологіях вирощування та стані ґрунтів.

Про це розповідає AgroWeek

«Попри очікування, попит на наукові дослідження у воєнний час не лише не зменшується, а навпаки – стає як ніколи затребуваним, – розповідає керівник сервісно-технологічного напряму Ukravit Сергій Сальніков. – За 2025 рік ми в Ukravit Institute дослідили 1462 зразки рослинного матеріалу із різних областей України. Це дозволило нашим фахівцям простежити певні тенденції та скласти об’єктивну картину по дефіцитах живлення рослин».

Загальна картина дефіцитів

За результатами досліджень найбільш поширеними нестачами виявилися класичні макро- та мікроелементи: азот, фосфор, калій, магній, сірка, а також мікроелементи — цинк, мідь, марганець, бор і молібден. Ці дефіцити простежуються як у зернових, так і в технічних, овочевих і плодових культурах. Комплекс факторів — погіршення кліматичних умов, спрощення технологій, порушення сівозміни та деградація родючості ґрунтів — підсилює проблему і призводить до невикористання генетичного потенціалу сортів і гібридів.

Регіональні особливості та культурні групи

Полісся: тут найчастіше досліджувалися польові, овочеві та ягідні культури. В озимій пшениці виявлено дефіцити азоту, фосфору, калію, цинку, міді та магнію. Озимий ріпак характеризувався нестачею азоту, фосфору, калію, сірки, марганцю, магнію, бору та молібдену. У кукурудзі виявлено брак азоту, фосфору, калію, сірки, магнію, цинку, міді та бору, а у соняшнику — азоту, калію, магнію, бору, цинку, міді і молібдену. Соя демонструвала дефіцит калію, сірки, цинку, міді та молібдену. У цукрових буряках і картоплі переважали порушення забезпеченості фосфором, калієм, магнієм і бором; у лохини та полуниці — дефіцити кальцію, магнію, заліза, цинку, бору і міді.

Лісостеп: господарства цього регіону активно залучалися до аналізів. Озима пшениця показала нестачу азоту, фосфору, калію, сірки, магнію, цинку і міді. Озимий ріпак мав дефіцити азоту, фосфору, калію, сірки, бору, марганцю, цинку і міді. Кукурудза демонструвала брак азоту, фосфору, калію, марганцю, цинку, міді і бору. Соняшник та соя відчували нестачу азоту, фосфору, калію, бору, цинку і міді. У плодових культурах (яблуня, лохина) та ягодах відзначалися проблеми з фосфором, кальцієм, залізом, марганцем, цинком і бором.

Степ: у цьому регіоні ріпак відчував дефіцити азоту, фосфору, сірки, марганцю, бору, цинку і міді; озима пшениця — нестачу азоту, калію, цинку і міді; соняшник — азоту, фосфору, бору, цинку; кукурудза — азоту, фосфору, марганцю, цинку і міді; соя — переважно дефіцит цинку і міді. Окремі аналізи томатів показали нестачу калію, кальцію, магнію, бору і молібдену.

Сумарно, по всіх регіонах простежується одночасна недостатність кількох поживних елементів у більшості культур, що вказує на поєднання технічних помилок у живленні рослин та проблем екологічного та агрохімічного характеру ґрунтів.

Економічні фактори також впливатимуть на практику живлення: очікуване подорожчання добрив у 2026 році може змусити фермерів зменшувати норми внесення або відмовлятися від підживлень там, де вони вважають це можливим, що, у свою чергу, підвищить собівартість продукції та може знизити врожайність.

Як наслідок, порушення технологій або неоптимальне застосування добрив стали ключовим чинником, що завадив реалізації генетичного потенціалу культур у 2025 році.

Фахівці наголошують: живлення рослин має бути не ощадним і не марнотратним — воно має бути оптимальним і збалансованим. Перший крок до цього — системне дослідження ґрунту для визначення того, яких елементів достатньо, чого не вистачає та що перебуває в надлишку. Оцінка доступності елементів включає вимір pH, баланс і співвідношення елементів, рівень засоленості, біологічну активність та режим вологості, оскільки навіть незначні порушення цих показників можуть спричиняти суттєві дисбаланси й знижувати продуктивність культур до 50%

У підсумку, для корекції виявлених дефіцитів у вегетацію радять поєднувати лабораторні аналізи рослинного матеріалу з рекомендаціями щодо внесення комплексних добрив, адаптованих до фізіологічних потреб культур

Рекомендації для практики: перед сезоном і під час вегетації виконувати комплексні аналізи ґрунту й рослин, враховувати баланс елементів та реакцію ґрунту, планувати добривну програму з урахуванням економічної ситуації та можливості компенсувати дефіцити позакореневими підживленнями за потреби