Громадська спілка «Риба України» ініціювала розробку законопроєкту, що передбачає внесення змін до чинного законодавства щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, водного фонду та штучно створених водних об’єктів. Основна мета цієї ініціативи — вирішити питання правового статусу штучних водойм та земель під ними, а також створити сприятливе середовище для залучення інвестицій та розвитку аквакультури.
Про це розповідає AgroWeek
Ключові положення законопроєкту
За словами голови громадської спілки «Риба України» Любомира Гайдамаки, ще з 1990-х років в Україні відбулася фактична приватизація багатьох рибницьких ставків та гідротехнічних споруд. Однак, як він підкреслює, державна політика та судова практика у цьому аспекті залишалися непослідовними. Через це низка підприємств не мала змоги оформити права на водні об’єкти, оскільки вони юридично трактувалися як землі водного фонду, попри їх штучне походження та використання виключно для рибництва.
“Законопроєкт передбачає остаточне врегулювання правового статусу штучних водойм і земель під ними, що стане основою для стабільного розвитку аквакультури та залучення інвестицій”.
- Право приватної власності на водойми: Штучно створені водні об’єкти можуть бути у приватній власності за умови дотримання правил водокористування.
- Категорія земель — сільськогосподарські: Встановлюється, що землі під технологічними водоймами для рибництва повинні розглядатися як землі сільськогосподарського призначення із функціональним використанням «рибництво», а не відноситися до земель водного фонду.
- Диференційований підхід до типів водойм:
- Водойми на замкнених джерелах можуть перебувати у приватній власності з обов’язковим дозволом на спеціальне водокористування.
- Водойми на малих річках також можуть бути у власності, але за умови додаткового охоронного договору з басейновим управлінням.
- Водойми на великих річках надаватимуться лише в оренду терміном до 49 років.
- Узгодження з європейськими стандартами: Законопроєкт враховує положення Директив ЄС 2000/60/ЄС та 2006/123/ЄС, а також вимоги Угоди про асоціацію з ЄС.
- Подальші дії: Після прийняття закону уряд має затвердити типову форму охоронного договору, методику обрахунку орендної плати і технічні правила оформлення документації.
Можливості для аквафермерів
Варто зазначити, що наразі аквафермери Львівської області мають можливість до 1 липня подати заявки на отримання фінансової підтримки для вирощування риби. Це відкриває нові перспективи для галузі в умовах майбутніх законодавчих змін.