Процес гармонізації українського законодавства з нормами Європейського Союзу перейшов у фазу активної імплементації. За підсумками офіційного скринінгу, Україна вже узгодила близько 14 000 актів права ЄС, водночас понад 15 000 документів залишаються для адаптації. Окремий переговорний розділ №12, що охоплює питання безпечності харчових продуктів, ветеринарії та фітосанітарії, належить до наймасштабніших і містить понад 3 500 актів, які мають бути поетапно впроваджені у національне законодавство.
Про це розповідає AgroWeek
У Міністерстві економіки підкреслюють, що перехід до європейських норм відбуватиметься поступово: головні перехідні положення розраховані на період до 2028–2029 років, тому 2026 рік не має спричинити різких фінансових навантажень для операторів ринку. Водночас експерти наголошують на необхідності планування інвестицій і модернізації виробничих потужностей вже в найближчі роки, щоб до визначених дедлайнів відповідати вимогам Єврокомісії.
Нові стандарти якості та боротьба з фальсифікатом
Серед пріоритетних завдань — підвищення якості сировини та продукції, а також посилення боротьби з харчовим шахрайством. Для молочної галузі встановлено жорсткіші критерії: до 1 січня 2029 року українське молоко має відповідати вимогам екстракласу з огляду на показники мікробіологічної чистоти й соматичних клітин.
Ключові зміни та дедлайни для бізнесу:
-
Якість молока: встановлення граничних значень на кількість мікроорганізмів (до 100 000) та соматичних клітин (до 400 000), що значно жорсткіше порівняно з нинішніми критеріями першого ґатунку. Це вимагатиме від фермерів посилення гігієнічних процедур на фермах і інвестування у обладнання для контролю якості.
-
Харчове шахрайство: введення юридичних понять «фальсифікований продукт» та «шахрайські дії», що передбачає пряму відповідальність виробника чи продавця за навмисне введення споживача в оману щодо складу або походження продукції.
-
Державний контроль: приведення практик офіційних інспекцій у відповідність до Регламенту ЄС №625, що змінює підходи до проведення аудитів та контролю систем безпечності харчових продуктів.
-
Матеріали в контакті з їжею: запроваджено спрощену процедуру визнання європейських декларацій відповідності без необхідності додаткової реєстрації в Україні, що полегшить допуск імпортних матеріалів та упаковки на ринок.
-
Підтримка малого бізнесу: для ремісничих виробників передбачено спрощену реєстрацію через портал Дія для обсягів до 1 000 кг на тиждень без попередньої інспекції, що має захистити малих виробників від надмірного адміністративного навантаження під час переходу.
НАССР і простежуваність: від вимог до практичних інструментів
Фахівці відзначають, що основою нових правил залишаються вже впроваджена система НАССР і принципи простежуваності «від лану до столу». Саме ці механізми мають стати робочим інструментом для бізнесу: ефективна система аналізу небезпечних факторів, внутрішній контроль та електронна простежуваність допоможуть не лише відповідати регламентам, а й підвищити конкурентоспроможність продукції на європейському ринку.
Урядові структури наголошують на важливості прозорого доступу до офіційних перекладів європейських регламентів, що вже розміщені на відповідних ресурсах. Експерти закликають аграрний бізнес використати період 2026–2028 років для модернізації технологічних ліній, запровадження належних процедур контролю якості та навчання персоналу, аби до 2029 року забезпечити повну відповідність вимогам Єврокомісії.
Послідовна імплементація європейських норм у сфері харчової безпеки відкриває для українських виробників можливості доступу до ринків ЄС, але водночас ставить завдання щодо інвестицій у інфраструктуру, підготовку кадрів та системи контролю, без виконання яких євроінтеграція ризикує залишитися формальною процедурою.