Запровадження Європейським Союзом механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) несе суттєві ризики для економіки України, її експорту та рівня зайнятості населення. Про це заявила Людмила Циганок — засновниця ESG Liga, президент Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) та генеральний директор «Офісу сталих рішень».
Про це розповідає AgroWeek
CBAM: виклики для українського експорту та промисловості
CBAM, який почне діяти в повному обсязі з 2026 року, охоплює саме ті сектори, які є основою українського експорту та найбільшими роботодавцями в регіонах. Наразі ці галузі не мають можливості провести необхідну модернізацію для відповідності новим вимогам. Людмила Циганок наголошує, що навіть для самих країн ЄС CBAM є складним викликом, однак вони мають значну підтримку у вигляді багаторічної роботи в межах EU ETS, фінансових фондів для трансформації енергоємних галузей та субсидій на «зелену» модернізацію.
В Україні таких інструментів поки немає: промисловість виснажена війною, а система моніторингу викидів перебуває на етапі формування.
«Фактично, CBAM в українських умовах – це не інструмент кліматичної трансформації, а фінансове покарання країни, яка бореться за свою і європейську безпеку», – зауважує Людмила Циганок.
Можливі соціальні та економічні наслідки CBAM для України
За оцінками Федерації роботодавців України, потенційні втрати ВВП у 2026 році через CBAM можуть досягти 4,8%, а обсяги експорту до ЄС скоротяться на 7,8%. Індекс переробної промисловості може впасти на 13,1%, а за перший рік втрати робочих місць сягнуть 73,1 тисячі, у довгостроковій перспективі — до 120 тисяч. Скорочення податкових надходжень на понад 3,5 млрд доларів може серйозно вдарити по держбюджету та обороноздатності країни.
PAEW підкреслює, що впровадження CBAM під час війни не сприятиме поліпшенню екологічної ситуації через низку факторів:
- відсутність у бізнесу ресурсів на декарбонізацію;
- скорочення фінансування екологічної політики;
- неможливість реалізації ефективної системи моніторингу та контролю викидів;
- погіршення соціальних умов та довкілля;
- зростання імпорту до ЄС із третіх країн, які не дотримуються кліматичних зобов’язань.
Асоціація професіоналів довкілля та «Офіс сталих рішень» закликають уряд України невідкладно звернутись до Єврокомісії із закликом відтермінувати впровадження CBAM для українських товарів, посилаючись на статтю 30(7) як підставу для форс-мажорних обставин. Пропонується вимагати від ЄС відтермінування дії цього механізму на період воєнного стану та щонайменше на п’ять років після його завершення, або до моменту повного членства України в ЄС.
Також уряд закликають створити переговорну групу, до якої увійдуть експерти, урядовці та представники бізнесу для ведення системного діалогу з Європейським Союзом.
«Якщо не буде дій – наслідки CBAM стануть найбільшим економічним ударом з початку війни 2022 року», – йдеться у зверненні.