Фермерство в прифронтовій зоні — це не лише бізнес, а й питання продовольчої безпеки України. Однак поточна система бронювання працівників не відповідає реаліям, з якими стикнулися аграрії. Як наслідок, українське сільське господарство, особливо на півдні, опинилося під загрозою.
Про це розповідає AgroWeek
Кадровий дефіцит в аграрній сфері Херсонщини
У сільському господарстві Херсонщини спостерігається значний дефіцит робочої сили. Раніше, до повномасштабного вторгнення, проблему можна було вирішити за рахунок сезонних працівників або молодих спеціалістів. Наразі, ці можливості майже відсутні. Молодь виїхала, а кваліфіковані працівники часто мобілізовані або уникають військового обліку, що підвищує ризики призову. Це ускладнює пошук нових працівників.
На прикладі одного з господарств видно, що для знаходження одного ключового працівника знадобився цілий місяць. Із семи необхідних працівників вдалося забронювати лише трьох. На 3000 гектарів землі це серйозний виклик. Чи може підприємство нормально функціонувати в таких умовах?
Система бронювання обмежує агропідприємства, дозволяючи залишити лише 50% робочої сили. Це, безумовно, працює у спокійних регіонах, але для Херсонщини є руйнівним. Війна тут триває безперервно — обстріли, мінні загрози та знищені господарства. Якщо в тилових областях можна знайти заміну для мобілізованого працівника, то в Херсоні таких можливостей просто немає.
Фінансові тягарі для фермерів
Щоб забронювати працівника, фермер має забезпечити йому заробітну плату не менше 20 тисяч гривень. Проте, чи може агропідприємство в прифронтових районах витримати таке фінансове навантаження? Відповідь — ні.
Фермерство в Херсонській області зазнає величезних збитків. Війна призвела до мінування полів і втрати техніки, а витрати на виробництво постійно зростають. Водночас, державна підтримка залишається недостатньою для покриття цих витрат. Піднімати зарплати до 20 тисяч гривень у таких умовах — це тягар, який не може витримати кожне господарство.
Фермери мають чітке розуміння, якою має бути система бронювання, щоб агросектор міг вижити в умовах війни. Основні пропозиції включають:
- Бронювання більшої кількості працівників у прифронтових зонах. Умови Херсонщини не можна порівнювати з тиловими регіонами, і для виживання фермерства тут потрібно залишати весь персонал.
- Спрощення процедури подання документів, щоб зменшити бюрократію.
- Скасування вимоги щодо мінімальної зарплати у 20 тисяч гривень.
- Можливість бронювання сезонних працівників під час посівної та збору врожаю.
Система бронювання, яка намагається впроваджуватися, може бути ефективною у Львові чи Києві, але не в Херсоні. Тут особливі умови, які потребують іншого підходу. Якщо правила бронювання для прифронтових територій не зміняться, фермерство може зникнути, залишивши без врожаю, економіки та майбутнього.
«Якщо ми не змінимо правила бронювання для прифронтових територій, фермерство тут просто зникне. А без нього не буде ні врожаю, ні економіки, ні майбутнього.» — Сергій Сорокунський, співзасновник ФГ «Сапфір Агро».