Страсна, або Велика субота, є останнім днем перед святкуванням Великодня та має особливе значення в християнській традиції. Це день швидкоплинних приготувань і глибоких символів, що відображають скорботу та очікування Воскресіння Христового. У цей день віряни зосереджуються на молитвах, відвідують церкви та завершують підготовку до Світлого Воскресіння.
Про це розповідає AgroWeek
Традиції та особливості Страсної суботи
У храмах цього дня відбуваються особливі богослужіння. Під час хресного ходу навколо храму обносять Плащаницю — образ, що символізує поховання Ісуса Христа. Близько опівночі її переносять до престолу, де вона залишається протягом сорока днів, до свята Вознесіння. Наступного ранку у Храмі Гробу Господнього в Єрусалимі сходить Благодатний вогонь — диво, що знаменує воскресіння Христа. Вогонь не обпалює у перші хвилини та щороку унікальний за своєю природою, оскільки його розвозять у різні країни світу.
Що дозволено робити у Страсну суботу
Цей день передбачає останні підготовчі заходи до Великодня: пекти паски, фарбувати яйця та допомагати ближнім. Також прийнято роздавати милостиню, здійснювати добрі вчинки та просити вибачення у близьких, щоб очистити серце перед святом. У цей день ще триває пост: можна вживати пісний хліб, сирі овочі та фрукти, горіхи, сухофрукти й мед.
«Ясна погода у Велику суботу — слід чекати теплого та сонячного літа»
Заборони та традиційні застереження
Існує низка заборон, які дотримуються у Велику суботу, щоб не порушити свято та не накликати негаразди. Не можна:
- їсти їжу, приготовлену з термічною обробкою;
- вживати алкогольні напої;
- займатися рукоділлям або працювати в саду;
- ходити на риболовлю або ображати тварин;
- купатися або влаштовувати вечірки з гучною веселощами;
- відвідувати кладовище або сваритися, лаятися і злословити;
- відмовляти у допомозі або позичати гроші з дому.
Дотримання цих заборон вважається важливим для збереження духовної чистоти та шанування святкових традицій.