У Миргороді на Полтавщині відбувся другий захід із серії регіональних діалогів із бізнесом щодо євроінтеграції аграрного сектору. Понад сотня представників аграрних підприємств із Полтавської, Сумської, Чернігівської та Черкаської областей зібралися для обговорення практичних вимог і планів імплементації європейських стандартів.
Про це розповідає AgroWeek
Учасники та формат дискусії
До заходу долучилися онлайн віцепрем’єр-міністр Тарас Качка та заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький. У роботі взяли участь українські та міжнародні експерти, представники агропромислових підприємств, органів державної влади та регіональної адміністрації. Формат передбачав як пленарні доповіді, так і предметні сесії з обміну досвідом і практичними рекомендаціями для бізнесу.
Ключові напрями та практичні ініціативи
Програма охопила три основні сфери: рослинництво, тваринництво та харчова переробка. У сегменті рослинництва учасники обговорювали гармонізацію фітосанітарних вимог, норми застосування засобів захисту рослин та екологічні стандарти у рамках Європейського зеленого курсу. Для тваринництва темою стали імплементація закону про ветеринарну медицину й добробут тварин, а також механізми фінансової підтримки господарств у процесі адаптації. Окрема сесія була присвячена впровадженню європейських систем контролю якості в харчовій промисловості та можливостям залучення інвестицій на модернізацію переробних потужностей.
«Україна вже виконала близько 74% положень Угоди про асоціацію з ЄС у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій і 83% – у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики. Інтеграція до ЄС є для українського агросектору стратегічною, адже Євросоюз – це наш ключовий торговельний партнер. У 2025 році на нього припало майже половину агроекспорту – 47,5%, або 10,7 млрд доларів США. Для українського АПК це означає не лише закріплення на основному ринку збуту. Йдеться про підвищення конкурентоспроможності наших виробників, доступ до європейських програм підтримки фермерів і перехід до більш стабільної, прогнозованої моделі розвитку галузі».
Зокрема, заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Євген Кончаковський презентував регіональні практики адаптації: запровадження системи контролю сирого молока на базі програмного забезпечення «Молочний модуль», обладнання в чотирьох лабораторіях області та підключення більшості виробників сирого молока. Також у регіоні діє пілотний проєкт зі створення мережі збору мікроекономічних даних про сільськогосподарські підприємства (FADN/FSDN).
Радниця віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вікторія Лобунь відзначила, що країна перейшла до нового, більш практичного етапу переговорного процесу: завершено скринінг, отримано бенчмарки по кластерах, і тепер необхідно перейти від політичних рішень до реальних реформ. За її словами, бізнес має стати активним учасником цього процесу, що й мотивувало ініціативу проведення предметних діалогів із представниками галузі.
Учасники відзначили, що успішна адаптація вимагатиме координації на національному та регіональному рівнях, доступу до фінансових інструментів та інвестицій у лабораторії й переробні потужності. Підприємствам рекомендовано готуватися до посилення стандартів контролю якості та фітосанітарних процедур, щоб зберегти і розширити присутність на європейському ринку.