Великдень для українців є не лише днем святкування воскресіння Христа, а й часом збережених народних звичаїв та обрядів, які відображають багатство та різноманіття української культури. Суспільство зібрало низку маловідомих великодніх традицій, що збереглися в різних регіонах країни та мають глибокий історичний і культурний зміст.
Про це розповідає AgroWeek
Весняні обряди та народна творчість
Фольклорист Володимир Гнатюк згадує про «алаловників» — молодь, яка збирається у громади у Галичині. Вони обходять села, прославляючи воскресіння Христа і отримуючи за це дари. На Яворівщині Львівської області існує традиція співання «риндзівок» — пісень, схожих на колядки, з рефреном «Же Христос, же воскрес, же воїстину воскрес». Ці пісні виконуються під вікнами та є невід’ємною частиною великодніх свят у регіоні.
Обрядові ігри та бойові традиції
На Львівщині та Поділлі поширений звичай демонструвати силу у «обреті» — колективних іграх, під час яких юнаки ставали у коло або з’єднувалися у ланцюг, обходячи церкву. У регіоні Поділля цей обряд був складнішим та називався «дзвіницею» або «баштою», коли кілька парубків ставали на плечі один одному. За словами фольклористки Ярини Закальської, схожим є і народна гра «церква», що поширена у західних регіонах України.
Ще один цікавий обряд — водіння «сербена» у селі Чортовець Івано-Франківської області. Це танець чоловіків з топірцями, що виконується навколо церкви та символізує подяку за порятунок під час монголо-татарських навал. Вважається, що цей обряд має корені ще у VI-VII століттях і пов’язаний із легендами про порятунок людей.
Обряди та народні вірування
У центральній Україні відомий «волочебний понеділок» — день, коли люди ходили один до одного у гості, обмінювалися писанками та пасками. Також у народі збереглися обряди освячення предметів, таких як ножі, крейда та паперові гроші, що мають захисний та магічний характер.
Особливе місце займає Рахманський Великдень — дохристиянське свято, яке пов’язане з віруваннями про померлих, що живуть під землею. Його святкують на сході та півдні України, зокрема, шляхом випускання шкаралупи писанок у річку, що символізує перехід до світу мертвих. Традиція зберігається з давніх часів і має народне пояснення як день, коли померлі «повертаються» з Вирію.
Великодні ігри та обряди на Полтавщині
На Полтавщині популярна гра «каток», коли викопують яму та запускають туди крашанки. Ігровий процес зберігає давню традицію, яка полягає у котінні яєць, що символізує сонячну силу й родючість.
Українські обрядові традиції та народні вірування зберігаються і до сьогодні, відображаючи глибоку духовність та зв’язок із прадавніми часами. Вони є цінною частиною культурної спадщини, яка передається з покоління в покоління.