Кабінет Міністрів ухвалив перший у державі порядоk, що визначає, які аграрні землі можуть отримати статус зони ризикованого землеробства, за яким критерієм це відбувається та хто з виробників має право на державну підтримку. Рішення встановлює механізм надання статусу через несприятливі кліматичні умови або наслідки бойових дій та визначає, які виплати покриватимуться для фермерів.
Про це розповідає AgroWeek
«Ми вперше впроваджуємо чіткий і прозорий механізм, що дозволить адресно спрямовувати державну підтримку, мінімізувати втрати від кліматичних і воєнних ризиків та гарантувати продовольчу безпеку України», — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Постанова №306 «Про затвердження Порядку та критеріїв визначення зон ризикованого землеробства» була прийнята Кабміном 4 березня 2026 року. Після її набрання чинності агровиробники, землі яких потраплять до переліку, зможуть розраховувати на компенсації: покриття орендної плати та часткове відшкодування мінімальних податкових зобов’язань.
Критерії включення земель
Порядок передбачає дві підстави для надання статусу зони ризикованого землеробства. Перша — кліматична: ділянка визнається ризиковою, якщо в періоди, критичні для вирощування культур, рівень продуктивної вологи в ґрунті менший ніж 80 мм, що має бути підтверджено висновком акредитованої лабораторії. Така норма особливо стосується посушливих південних регіонів, де нестача вологи системно впливає на врожайність.
Друга підстава — військова: до зони ризику автоматично віднесуть землі в межах 50 км від кордону з державою-агресором або від лінії фронту, а також території, забруднені вибухонебезпечними предметами. Для цих ділянок статус визначається без подачі заяви з боку аграрія — через автоматичний електронний обмін між реєстрами ДСНС, Держгеокадастру та Мінекономіки.
Процедура подання заявок і строки
Аграрій, який прагне отримати статус за кліматичним критерієм, має бути зареєстрований у Державному аграрному реєстрі (ДАР) та до 1 липня подати електронну заявку в особистому кабінеті разом із висновками акредитованої лабораторії. Відбір ґрунтових проб проводиться у визначені строки: для озимих культур — з 15 березня по 30 квітня, для ярих — з 15 травня по 15 червня. Після реєстрації заявки її стан можна відстежувати в електронному кабінеті.
- Обласна державна або військова адміністрація формує комісію, яка перевіряє подані документи протягом 10 робочих днів.
- Якщо пакет документів неповний, заявнику дається 5 робочих днів на внесення виправлень і повторне подання.
- До 30 липня обласні адміністрації передають погоджені переліки ділянок до Мінекономіки.
- Мінекономіки має затвердити зони наказом до 31 серпня і внести їх до ДАР.
Для визначення зон за військовим критерієм передбачено прискорену автоматизовану процедуру: до 5 червня ДСНС надає дані про території, забруднені вибухонебезпечними предметами, Держгеокадастр упродовж 10 робочих днів визначає відповідні ділянки і передає їх до Мінекономіки; аграрій у цьому процесі не бере участі. Визначення зон за військовим критерієм заплановано на червень 2026 року.
Водночас ДАР уже розпочав приймання заявок від фермерів з прифронтових територій, які подаються за кліматичним критерієм.
Надання такого статусу має на меті зробити державну допомогу більш адресною й оперативною, зменшити фінансовий тягар на виробників у зонах з підвищеним ризиком та підвищити стійкість сільського господарства до кліматичних і воєнних викликів.