Імовірність реалізації Державної програми з імпортозаміщення рибопродукції в Україні до 2030 року є вкрай низькою. Такий висновок міститься в аналітичному звіті громадської спілки
Про це розповідає AgroWeek
«Риба України»
, що досліджує перспективи втілення цієї програми. В ході аналізу були взяті до уваги політичні, економічні, інституційні та технічні чинники, які можуть вплинути на здатність держави досягнути заявлених цілей.
Серед основних причин, що перешкоджають реалізації програми, експерти виділяють:
- відсутність реалістичних механізмів фінансування та підтримки галузі в умовах війни;
- структурну слабкість рибного господарства та зношену інфраструктуру;
- нестабільність державного управління та системну корупцію в контролюючих органах;
- дублювання положень попередніх програм, які не були реалізовані;
- зруйновану екосистему ключових водойм, зокрема внаслідок підриву Каховської ГЕС;
- обмежений доступ до основних акваторій та високі ризики для інвесторів.
У звіті також порівнюється програма імпортозаміщення з чинною Стратегією розвитку рибного господарства до 2030 року, акцентуючи увагу на суттєвих перетинах та формальному дублюванні.
На думку аналітиків, програма є декларативною і не містить інструментів, які можуть забезпечити прорив у розвитку рибної галузі. Громадська спілка
«Риба України»
закликає до об’єктивної оцінки ризиків та перегляду підходів до формування політики в галузі рибного господарства.
«За нинішніх обставин замість гучних програм потрібні реалістичні та поетапні дії, що враховують воєнний стан, екологічну ситуацію та наявні інституційні ресурси»
, – підкреслили в профільному об’єднанні.
Крім того, варто зазначити, що в 2024 році промислові рибалки виловили на 6% більше водних біоресурсів.