Українським тваринникам уже зараз варто готуватися до виконання вимог нітратної директиви ЄС, хоча відповідне національне законодавство ще не остаточно сформоване. Під час регіонального діалогу між Урядом та бізнесом у Миргороді представниця громадської організації «Екодія» Ірина Козакова наголосила на необхідності поступової підготовки господарств до нових екологічних стандартів.
Про це розповідає AgroWeek
«Чи треба це робити зараз? Ну, ви ж чистите зуби кожного дня. Уявіть свою ферму як живий організм, який потребує догляду», — закликала Козакова.
Що вимагає нітратна директива
Нітратна директива є частиною ширшої водної рамкової директиви ЄС і спрямована на захист водних ресурсів від надмірного вмісту азоту. З огляду на результати дослідження Українського центру європейської політики на основі даних МОЗ за десять років, підвищений рівень нітратного забруднення зафіксовано в кількох областях України, тому норми директиви матимуть практичне значення для українських господарств.
До ключових вимог директиви належать кілька аспектів. По-перше, гранична річна норма азоту з органічних добрив становить 170 кг на гектар. По-друге, встановлені заборонені періоди для внесення органічних добрив: зокрема, з 15 листопада до 15 березня не допускається їх внесення. По-третє, фермери зобов’язані мати потужності для зберігання гною, розраховані щонайменше на чотири місяці. По-четверте, для господарств, які поєднують тваринництво й рослинництво, обов’язковим є розроблення планів використання азоту.
Проведене дослідження також виявило проблеми з дотриманням правил: близько 24% фермерів не дотримуються заборони на внесення добрив у зимовий період, а приблизно 12% ігнорують заборону для рідких органічних добрив. Серед порушників трапляються і великі господарства з земельним банком понад 10 000 га, що підкреслює системний характер проблеми.
«Якщо ви вносите добрива взимку, рослина спить і нічого не бере. Через сніг азот змивається в річку або ґрунтові води, а ви втрачаєте той активний азот, ту поживну речовину, за яку ви платите. І це просто ваші збитки», — наголосила Козакова.
Зберігання гною — найбільша проблема
Найгостріша ситуація стосується організації зберігання гною. У багатьох господарствах відсутні постійні резервуари та водонепроникні майданчики, внаслідок чого гній зберігають просто на ґрунті. Це призводить до інтенсивного вимивання азоту під час опадів і снігопадів та подальшого забруднення поверхневих і підземних вод.
Вимоги до сховищ передбачають наявність водонепроникної платформи, щонайменше двох резервуарів — аби один міг накопичуватися, поки інший консервується, окремого відведення сечі для ефективнішого використання обох фракцій, а також бажане накриття для мінімізації просочування. Крім того, місця зберігання мають розташовуватися на відстані щонайменше 25–100 метрів від водойм залежно від їх розміру.
«Не розглядайте сховище для гною як проблему. Розглядайте його як холодильник, де ви зберігаєте цінний ресурс. Якщо картопля лежить посередині кухні — вона згниє. Те саме з гноєм», — пояснила Козакова.
Для практичної підтримки фермерів «Екодія» розробила калькулятор ємності гноєсховищ у форматі Excel, який допомагає розрахувати необхідні обсяги та підібрати оптимальний тип зберігання залежно від розміру стада і конфігурації господарства. Інструмент враховує кілька видів відходів: гній у корівнику, сечу в корівнику, а також суміш гною і сечі — як у приміщенні, так і на вигульному майданчику або пасовищі.
Фермер може обрати тип зберігання — лагуна, резервуар, бетонний майданчик або бурти на пасовищі — і калькулятор автоматично розрахує необхідні обсяги для кожної фракції. Окрім технічних обсягів, інструмент оцінює агрономічну та фінансову цінність гною як добрива, що дозволяє по-новому оцінити цей ресурс у господарстві.
Додатково до калькулятора передбачено так званий «азотний паспорт» — механізм, який дає змогу фермерам самостійно перевірити відповідність свого господарства вимогам нітратної директиви вже зараз і спланувати необхідні заходи з модернізації та управління відходами.