Десять компаній контролюють третину земель в Україні

Десять компаній контролюють третину земельного ринку

Аналітичні дані свідчать: значна частина українських сільськогосподарських земель зосереджена в руках небагатьох гравців

Про це розповідає AgroWeek

Монополія на чорнозем

Майже третина всіх аграрних ділянок в Україні фактично сконцентрована у власності десяти великих компаній. Така концентрація створює очевидну нерівність на ринку землі: поки малі фермерські господарства борються за виживання, великі агрохолдинги нарощують земельні банки й дедалі більше контролюють регіональні ринки. Це означає, що рішення кількох суб’єктів дедалі сильніше впливають на експортний потенціал і продовольчу пропозицію країни.

Наразі ситуація формує баланс між позитивними економічними ефектами — надходженнями до бюджетів і робочими місцями — та ризиками, пов’язаними з монопольним впливом на ціни, технологічні підходи і соціальну стабільність у сільській місцевості. Коли один холдинг контролює землі в межах кількох областей, він може диктувати умови господарювання на великих територіях.

Причини та наслідки

За накопиченням земель стоять очевидні фактори: доступ до дешевих кредитів, потужна юридична і консультативна підтримка та стратегія довгострокових інвестицій. Великі компанії мають ресурс викуповувати ділянки або укладати багаторічні орендні договори, що фактично закриває шлях для нових учасників ринку через високий поріг входу.

Такий механізм створює «закритий клуб», у якому конкуренція слабшає, а можливості для середніх і дрібних фермерів звужуються. Якщо тренд концентрації збережеться, поняття «фермер середньої ланки» може суттєво змінитися або зникнути в конкретних регіонах, що підсилить соціально-економічну залежність сіл від великих агрокомпаній.

Критичною залишається оцінка впливу цієї моделі на продовольчу безпеку та локальну економіку: централізація виробництва може підвищувати ефективність, але одночасно робить систему вразливою до стратегічних рішень кількох бенефіціарів. Вирішення потребує не лише декларативної антимонопольної політики, а й практичних механізмів контролю доступу до ринку для малих і середніх господарств.

Довідкова інформація:

  • Агрохолдинг — велика компанія, що об’єднує декілька підприємств сільськогосподарського сектору та контролює повний цикл виробництва.
  • Земельний банк — сукупна площа земельних ділянок, які перебувають у власності або довгостроковій оренді компанії.
  • Латифундист — великий землевласник, який володіє величезними площами сільськогосподарських угідь.

У тексті збережено вжитий оригінальний термін «земельна дієта» у незмінному вигляді