Чи лякає Україна європейських фермерів: ризики інтеграції до ЄС

Уряд України не узгоджуватиме із зерновиками експорт пшениці цього сезону

Український агросектор стикається з підвищеною увагою з боку європейських партнерів, оскільки частина європейських фермерів і політиків розглядає Україну як потенційний ризик для внутрішнього ринку. Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час регіонального діалогу «Агросектор на шляху до ЄС: де ми знаходимося та що чекає попереду» наголосив на необхідності ретельного погодження темпів адаптації до європейських правил, щоб уникнути негативних наслідків для вітчизняних товаровиробників.

Про це розповідає AgroWeek

«Ви знаєте, що Україну бояться. Україна — це такий «бабай» для європейських фермерів, яким лякають депутатів Європарламенту, Єврокомісію, для того, щоб наголосити на тому, що потрібно більше фінансової підтримки фермерам тощо. Очевидно, що до нас буде прискіпливе ставлення. Але це політика, це не регуляторна річ. Наша задача — показати, як ми можемо перейти на європейські правила», — зауважив урядовець.

Погодження темпу переходу на євронорми

Качка підкреслив, що ключовим завданням переговорної команди є визначення прийнятного темпу впровадження європейських регуляцій. Йдеться про баланс між прискореною інтеграцією та захистом виробників від шокового впливу нових стандартів. Урядова позиція передбачає підхід, який дозволить максимально швидко наближати правила до стандартів ЄС, але без створення негайного негативного тиску на українські господарства.

Ризики для бізнесу та інституційна готовність

Окрема увага приділяється потенційним ризикам, зокрема в сегменті засобів захисту рослин (ЗЗР). Невиважене прискорення переходу на європейські вимоги може спричинити надмірний попит на препарати, які наразі не зареєстровані або не доступні в Україні, що поставить виробників у складні умови. Тому триває діалог із європейськими інституціями з метою узгодження технічних деталей та поступовості імплементації

Успіх інтеграції, за словами віцепрем’єра, залежить від двох чинників: адміністративної готовності державних структур до співпраці з ЄС і готовності бізнесу адаптуватися до нових правил. Для адміністративної підтримки процесу в Україні створено Виплатну агенцію, яка має забезпечувати адміністрування державної та донорської допомоги аграріям у відповідності до європейських стандартів.

Наразі урядова робота спрямована на наповнення цієї агентії фінансовими ресурсами та побудову механізмів підтримки, щоб під час поетапного впровадження євронорм аграрії мали можливість зберегти економічну стабільність і конкурентоспроможність на ринку ЄС. Комплексний підхід включає технічну координацію, переговори щодо термінів адаптації і підтримку бізнесу в процесі модернізації.