До початку повномасштабної війни Україна була одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції у світі. Її частка в експорті пшениці становила 10%, ячменю — 15%, а у виробництві соняшникової олії — 47%. Це робило Україну критично важливим гравцем для забезпечення продовольчої безпеки в багатьох країнах. Однак війна змусила переглянути всі аспекти роботи агросектору — від виробництва до логістики та доступу до ринків.
Про це розповідає AgroWeek
Провідні експерти аграрного сектору розглянули основні виклики та можливості агробізнесу в сучасних реаліях під час онлайн-дискусії, присвяченій третім роковинам широкомасштабної війни та її впливу на аграрний сектор України, організованої асоціацією
«Український клуб аграрного бізнесу»
.
Економічні втрати та відновлення агросектору
Масштаби руйнувань у сільському господарстві є колосальними. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, прямі збитки галузі перевищують $10 млрд. Ці втрати включають зруйновану інфраструктуру, пошкоджену техніку, знищені склади та елеватори. Ще однією значною проблемою є втрати орних земель, оскільки через окупацію та мінування близько 20% сільськогосподарських угідь залишаються недоступними для обробітку, що становить понад 6 млн га. Проблема мінування є особливо гострою у прифронтових регіонах.
За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, процес розмінування є критично важливим для відновлення галузі.
«Ми маємо повернути ці землі в обробіток, адже від цього залежить не лише наша економіка, а й глобальна продовольча система»
, — зазначив він.
Інтеграція до ЄС: нові можливості для агросектору
Український аграрний сектор стоїть перед важливим етапом адаптації до європейських стандартів. Європейський Союз став одним із ключових партнерів України, відкривши ринки для безмитного експорту вітчизняної продукції. Нульові квоти дозволили значно збільшити обсяги торгівлі навіть в умовах війни. Проте інтеграція вимагає системних змін у багатьох аспектах, зокрема відповідності екологічним стандартам, забезпечення сталого розвитку та дотримання жорстких норм контролю якості продукції.
Айварас Абромавичус наголошує на важливості спільної роботи з європейськими партнерами:
«Україна та ЄС мають величезний потенціал для співпраці. Але для того, щоб повністю реалізувати цей потенціал, Україна має адаптуватися до європейських правил і стандартів. Це відкриє нові можливості не лише для агросектору, а й для всієї економіки країни»
. Водночас європейські фермери висловлюють занепокоєння через конкурентні переваги українських аграріїв, зумовлені нижчими виробничими витратами.
Роль міжнародних інвестицій у відновленні сектору є суттєвою. Інвестиції міжнародних фінансових інституцій стали важливим джерелом підтримки для українського агросектору. Такі організації, як Світовий банк, ЄБРР та Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, реалізують програми, спрямовані на забезпечення фінансування для аграріїв.
Експерти погоджуються, що український агросектор має величезний потенціал для відновлення та зростання, проте для цього потрібно виконати низку умов, зокрема розмінування земель, відновлення інфраструктури, впровадження інновацій та відповідність стандартам ЄС.
«Україна має всі шанси стати одним із лідерів глобального аграрного ринку. Але для цього потрібні скоординовані дії держави, бізнесу та міжнародних партнерів»
, — переконаний Айварас Абромавичус. Президент УКАБ Алекс Ліссітса підкреслив, що український агросектор демонструє стійкість і готовність до розвитку.