Аграрний сектор України демонструє ознаки стабілізації: за розрахунками науковців Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», у 2026 році обсяги валової продукції сільського господарства можуть зрости на 2,8% порівняно з 2025 роком
Про це розповідає AgroWeek
Фактори стабілізації та розрив з довоєнним рівнем
Позитивна динаміка пов’язана насамперед із поступовою адаптацією сільськогосподарських підприємств і господарств населення до умов воєнного часу та змінених логістичних маршрутів. Водночас прогнозовані обсяги 2026 року залишаються суттєво нижчими за рекордний довоєнний показник: приблизно на 20,6% менше, ніж у 2021 році. Це свідчить, що відновлення галузі вимагатиме значного часу та масштабних інвестицій у відновлення виробничих потужностей, інфраструктури та робочого поголів’я.
Сегменти галузі: рослинництво і тваринництво
Рослинництво вважається головним драйвером зростання: очікується приріст виробництва на близько 4,0% порівняно з попереднім роком, що спричинено збереженням сильного експортного потенціалу зернових та олійних культур. Разом з тим виробники коригують структуру посівів під впливом економічних факторів, що визначить формування врожаю та експортних обсягів у сезоні.
Ключові проблеми у сегменті рослинництва:
- скорочення площ під озимою пшеницею, кукурудзою та зернобобовими;
- істотне подорожчання мінеральних добрив та засобів захисту рослин;
- висока вартість паливно-мастильних матеріалів, що знижує рентабельність окремих культур.
Тваринництво прогнозує загальне падіння виробництва приблизно на 2,3% у 2026 році. Це зумовлено передусім скороченням поголів’я у господарствах населення. Водночас окремі сегменти промислового птахівництва демонструють невелике зростання, що допомагає утримувати внутрішні потреби у деяких видах продукції.
Прогноз динаміки основних видів продукції тваринництва
- м’ясо птиці: +0,9% — забезпечено потреби внутрішнього ринку;
- яйця: +0,1% — стабільне забезпечення;
- молоко: -4,3% — виробництво зменшується, показники нижчі за рівень 2021 року;
- м’ясо ВРХ та вовна: спад — обсяги також нижче за довоєнні показники.
Такий розподіл показників свідчить про структурну нерівномірність відновлення: рослинництво відновлюється швидше завдяки експортним можливостям, тоді як тваринництво продовжує відчувати тиск через зниження поголів’я і високу собівартість.
Очікувані обсяги виробництва у цілому дозволять повністю задовольнити базові внутрішні потреби у продовольстві, насамперед завдяки стабілізації зернового та олійного секторів. Однак для сталого розвитку агросектору необхідне вирішення кількох ключових завдань:
- залучення додаткових інвестицій та цільова державна підтримка;
- розширення застосування альтернативних джерел енергії в агровиробництві;
- масштабне впровадження інноваційних технологій вирощування та зберігання продукції;
- створення сприятливих умов для безперебійного та безпечного експорту агропродукції.
Підсумовуючи, 2026 рік може стати періодом обережного відновлення українського агропромислового комплексу, коли головними завданнями залишаться не тільки нарощення валових показників, а й забезпечення економічної стійкості виробників у умовах зростаючих витрат на ресурси.