У новій пропозиції Європейської комісії щодо вдосконалення транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) не йдеться про виняток для України, хоча містяться розрахунки впливу цього механізму на українське виробництво і експорт.
Про це розповідає AgroWeek
Вплив CBAM на український експорт: ключові дані
Згідно з аналітикою Єврокомісії, попри збройний конфлікт і економічні втрати, Україна залишається найбільшим постачальником товарів, що підпадають під CBAM, до Євросоюзу з точки зору фізичних обсягів. Окрім агропродукції, значну частку експорту до ЄС займають чавун і сталь (12,3%), цемент (0,6%) та алюміній (0,3%). Сумарно експорт продукції, що підпадає під CBAM, складає близько 2% ВВП країни.
Результати перегляду CBAM засвідчують, що очікуваний вплив механізму на українську економіку буде обмеженим. Моделювання ЄС свідчить, що попит на українську чорну металургію залишиться стабільним, а експорт до 2035 року зросте приблизно на 1% у порівнянні з базовим періодом. Такі результати пояснюються нижчою вуглецевою інтенсивністю виробництва чавуну і сталі в Україні порівняно з китайськими та індійськими аналогами.
Водночас вплив CBAM на експорт цементу, алюмінію та добрив оцінюється як більш значний у відсотках, проте ці галузі мають меншу економічну вагу, ніж чорна металургія.
Загрози для стального сектору та робочих місць
Як зазначає GMK Center, 81% експорту готової сталевої продукції з України за 10 місяців 2025 року було спрямовано у країни ЄС. Через надлишкову пропозицію сталі з Китаю українські виробники втратили частину ринків, і тепер впровадження CBAM створює додаткові ризики для поставок до Європи.
«Ми ще не можемо стверджувати, що Україні відмовили у винятку через форс-мажор. Це не є публічно відомим. Ідеться лише про оцінку впливу СВАМ як обмеженого, з чим ми категорично не згодні й готові аргументувати свою позицію», – зазначив директор GMK Center Станіслав Зінченко.
За словами Зінченка, розрахунки Єврокомісії є занадто спрощеними, оскільки не враховують непрямі наслідки та міжгалузеві зв’язки в економіці країни. За оцінками GMK Center, у 2024 році чорна металургія забезпечила 7,2% ВВП України з урахуванням ланцюгів постачання. Якщо експорт цієї галузі скоротиться через CBAM, це негативно вплине і на інші сектори економіки. Орієнтовно 6% українського експорту у 2025 році підпадає під дію CBAM, що становить близько 2,5 млрд доларів США — значна сума для країни в умовах війни.
GMK Center підрахував, що платежі CBAM можуть сягати майже €100 за тонну чавуну, €111 за тонну гарячекатаного прокату та €104 за тонну арматури. Це значно ускладнює конкуренцію українських виробників на європейському ринку.
Відчутний негативний ефект CBAM очікується у сегменті довгомірного прокату (арматура, катанка, дріт) і квадратної заготовки, які в Україні переважно виробляють за конвертерною технологією, що є більш вуглецевоємною. За дослідженням GMK Center, CBAM може призвести до повної втрати експорту довгомірного прокату, квадратної заготовки та чавуну до ЄС до 2030 року.
Україна інтегрована у ланцюги постачання європейської промисловості, однак нові правила можуть зруйнувати цю співпрацю. Вітчизняні металургійні підприємства будуть змушені скорочувати або навіть зупиняти виробництво: з семи доменних печей три ризикують закритися, понад 13 тисяч працівників можуть втратити роботу.
Розширення сфери дії CBAM створює додаткові загрози для малих і середніх підприємств, що експортують сталеві конструкції, резервуари, контейнери, болти, гвинти та іншу металопродукцію, оскільки ця продукція стане неконкурентоспроможною на європейському ринку.
GMK Center також наголошує, що останній регламент Єврокомісії щодо ринкових заходів для стримування надлишкових потужностей у світовій металургії не передбачає винятків для України. Проте у драфті нового регулювання Комітет з міжнародної торгівлі Єврокомісії запропонував поправку щодо повного звільнення України від нових захисних заходів на ринку сталі ЄС, хоча остаточне рішення ще не ухвалене.
Критика GMK Center полягає в тому, що ЄК підміняє критерії CBAM, апелюючи до мінімального впливу механізму на Україну, хоча регламент передбачає особливе ставлення на підставі самої природи події, а не її масштабів для торгівлі.