Війна на Близькому Сході призвела до стрибка цін на дизельне паливо та добрива, що відчули українські аграрії: вартість пального зросла майже вдвічі, а собівартість виробництва підскочила у двозначні відсотки
Про це розповідає AgroWeek
Негативний вплив на витрати та посівну
Фермери отримали ціновий удар у найважливіший для них період — на початку посівної. За рахунок здорожчання дизельного палива та добрив виробничі витрати агровиробництва вже зросли приблизно на 10–15%. Якщо конфлікт на Близькому Сході не буде швидко врегульований, аналітики не виключають подорожчання витрат до 60%. Це підсилює тиск на господарства, які й так працюють у складних умовах через війну на сході та дефіцит ресурсів.
Крім цінового шоку, гостро стоїть ризик дефіциту пального під час збору врожаю. Відновлення стабільних поставок займе місяці навіть у разі тимчасового ослаблення напруженості, тож високі ціни на паливо та добрива, ймовірно, збережуться щонайменше протягом найближчих трьох місяців.
Логістика, енергозабезпечення та ринкова конкуренція
Україна залишається одним із ключових виробників зернових, олійних культур і рослинних олій у світі, експортує продукцію приблизно до 150 країн — менше, ніж близько 190 країн до повномасштабного вторгнення росії. Водночас географія зовнішніх постачань змінилася: скоротилися поставки в Азію, Океанію та регіон Близького Сходу, тоді як експорт до країн Європи збільшився.
Це послаблення частково використовує росія, яка відбирає частину ринку, зокрема в сегменті пшениці. Як великий виробник нафти й газу, росія отримує додаткову економічну перевагу від високих цін на енергоносії; її фермери користуються дешевшими внутрішніми обсягами добрив і дизпалива, тоді як Україна змушена імпортувати ці ресурси.
Експорт сільськогосподарської продукції минулого року приніс Україні понад 22 мільярди доларів — це більше половини загальних валютних надходжень країни. Втрата частини врожаю або зниження обсягів виробництва призведе до недоотримання цієї життєво важливої виручки.
Паралельно фермери стикаються з катастрофічною нестачею робочої сили, порушеннями логістики та проблемами з енергопостачанням. Ударні атаки по енергетичній інфраструктурі призвели до пошкоджень нафтопереробних потужностей, через що країна стала залежною від імпорту дизельного палива з Європи, необхідного як для роботи сільгосптехніки, так і для військових потреб.
Внутрішній дефіцит природного газу, що використовується для виробництва азотних добрив, також підштовхує ціни вгору. Однак ще однією суттєвою проблемою є те, що в Україні майже неможливо сформувати запаси пального наперед: постачальники уникають накопичення великих резервів через регулярні атаки на паливні бази.
Через комбінований тиск на витрати та логістику великі учасники ринку прогнозують падіння сільськогосподарського виробництва цього сезону на 5–10%, що відобразиться на зменшенні валютної виручки. Водночас у довгостроковій перспективі зростання світових цін на продовольство може пом’якшити втрати експорту, зберігаючи частину доходів від продажу агропродукції.