Сольовий індекс добрив визначається відношенням підвищення осмотичного тиску солей певного добрива до осмотичного тиску, викликаного такою ж кількістю NaNO3, яка приймається за 100 відносних одиниць. Сольовий індекс до 20 одиниць вважається абсолютно безпечним. Чим вищий сольовий індекс, тим більша ймовірність виникнення так званого «сольового ефекту», що особливо проявляється на етапі сходів сільгоспкультур.
Про це розповідає AgroWeek
Володимир Забалуєв, представник компанії ICL, у статті для журналу The Ukrainian Farmer зазначає:
«Зокрема, найвищий сольовий індекс дає внесення натрію і хлору, дещо менше – азоту й калію. Щоправда, добрива зі значним вмістом більшості цих елементів зазвичай вносять восени».
Фахівець також підкреслює, що НПК-добрива мають сольовий індекс на рівні 50-70 одиниць, що є досить високим показником, якщо йдеться про припосівне внесення. Важливими факторами, які впливають на безпечність внесення добрив, є вологозабезпечення, глибина та спосіб локального внесення.
За використання азотно-фосфорних добрив сольовий індекс становитиме 35-40 одиниць.
«Багато залежить від культури, а саме від того, як вона споживає поживні елементи з ґрунту: шляхом масового потоку або дифузії. У першому випадку всі розчинні речовини, які є в ґрунті, рослина споживає разом із вологою, незалежно від їхньої необхідності. У разі масового потоку рослина постійно всмоктує разом з водою азот, сірку та кальцій, незважаючи на потребу».
Перевищення граничної концентрації солей у ґрунтовому розчині на початковій стадії вегетації є небезпечним, оскільки на цьому етапі розвиток рослини не дозволяє їй накопичити достатню кількість цукрів та вуглеводів, а тому концентрація клітинного соку залишається значно нижчою, ніж у ґрунтовому розчині. В умовах дифузії рослина отримує більш однорідний розчин, що містить фосфор і калій, але використовувати його вона може лише за належного розвитку кореневої системи.
Нагадаємо, підбір основних добрив повинен бути збалансованим таким чином, щоб сольовий індекс не перевищував допустимих норм.