Фінансова стабільність аграрних підприємств значною мірою залежить від обсягу та статусу земель, якими вони користуються, а також від прозорості та правильності оформлення відповідних документів. Це питання набуває особливої ваги через те, що більша частина земельного банку агровиробників складається не з власних ділянок, а з орендованих або таких, якими розпоряджаються за іншими правовими підставами.
Про це розповідає AgroWeek
Які ризики несуть помилки у земельній документації
Адвокат Сергій Пагер, засновник і керівник Адвокатського бюро «Сергія Пагера» та ТОВ «ЛЕНДЛОРД ЮКРЕЙН», зазначає, що у більшості агропідприємств лише 20–30% земель перебувають у власності. Решта ж, до 70–80%, використовуються на підставі договорів оренди, емфітевзису, а також у вигляді невитребуваних паїв чи ділянок, що перебувають у спадковому управлінні. Оскільки права на такі землі часто залежать від третіх осіб, їх статус може змінюватися, а ризики втрати суттєво зростають. Тому аграрії мають регулярно перевіряти правовий статус ділянок, щоб вчасно виявити і виправити можливі помилки.
«Найчастіше трапляються випадки, коли оренду земель не зареєстровано, є неточності у кадастровому номері (різні цифри в реєстрі й угоді) площі, обробляється не та ділянка, що вказано в договорі, чітко не визначено розміри площі тощо», – зауважив Сергій Пагер.
Як зберегти активи агропідприємства: поради юриста
Правник підкреслює, що навіть незначна помилка у документах може призвести до втрати прав агропідприємства на ділянку. З огляду на це, він рекомендує проводити регулярний аудит земельних активів, своєчасно реєструвати ділянки, скрупульозно перевіряти та вичитувати договори оренди, а також забезпечувати належний облік усіх прав на землю. Такий підхід дозволяє зберегти ресурси і забезпечити стабільність господарської діяльності.
Раніше юрист вже надавав практичні рекомендації щодо ефективного управління земельним банком, наголошуючи на важливості прозорості та точності у веденні земельної документації.